Найдивніший стрітфуд Єгипту: чому кошарі обожнюють мільйони людей
Єгипетський кошарі часто дивує туристів уже з першого погляду. В одній тарілці поєднуються непоєднувані, на перший погляд, інгредієнти. Для одних це ідеальний комфорт-фуд, а для інших – надто дивна комбінація продуктів.
Втім, саме ця страва давно стала гастрономічним символом Єгипту. Наприкінці 2025 року ЮНЕСКО внесла кошарі до списку нематеріальної культурної спадщини людства, а сьогодні його подають не лише на вулицях Каїра, а й у дорогих ресторанах, пише Smithsonian Magazine.
Чому кошарі вважають головним стрітфудом Єгипту?
На перший погляд кошарі здається хаотичним набором інгредієнтів. До тарілки кладуть рис, два види макаронів, сочевицю, нут, поливають густим томатним соусом, часниково-оцтовою заправкою та гострою олією, а зверху щедро додають хрустку смажену цибулю.
Саме поєднання різних текстур і смаків зробило страву культовою.
Єгиптяни жартують, що без правильних соусів кошарі – це лише "гора крохмалю", але саме спеції перетворюють його на улюблену їжу мільйонів.
Сьогодні найвідомішим місцем, де можна скуштувати кошарі, вважається заклад Abou Tarek у центрі Каїра. Він виріс із невеликого вуличного візка 1930-х років і нині входить до переліку найвідоміших ресторанів світу за версією TasteAtlas.
Як звичайна їжа стала символом країни?
Історія кошарі почалася ще у XIX столітті. Найдавнішу письмову згадку про страву дослідники знаходять у нотатках британського мандрівника Річарда Бертона, який описував мешканців Суеца, що їли рис із сочевицею та цибулею.
Спочатку продавці носили кошарі у спеціальних коробах із пальмового листя, а пізніше продавали його просто з пересувних дерев'яних візків.
Кухарі вправно набирали інгредієнти з кількох казанів, змішували їх буквально за секунди та завершували страву томатним соусом і хрусткою цибулею. Саме так кошарі став справжньою легендою єгипетського стрітфуду.
Чому до страви додали макарони?
Цікаво, що сучасний рецепт з'явився не одразу. За словами археологині їжі Меннат-Алли Ель Доррі, у кулінарній книзі кухарів короля Фуада кошарі складався лише з рису, сочевиці та цибулі.
Макарони додали вже після 1953 року, коли рис подорожчав, а нові інгредієнти дозволили зробити страву ситнішою й дешевшою. Згодом до рецепта увійшли нут, вермішель, різні соуси та спеції.
Навіть у Єгипті його люблять не всі
Попри статус національної страви, кошарі досі викликає суперечки. Одні не уявляють без нього життя, інші не розуміють, навіщо змішувати в одній тарілці одразу кілька видів вуглеводів.
Однак саме ця незвична комбінація й зробила кошарі одним із найвідоміших стрітфудів світу. А після визнання ЮНЕСКО страва переживає нову хвилю популярності – її все частіше переосмислюють сучасні шеф-кухарі, не змінюючи головного принципу: багато шарів, яскраві смаки та проста їжа, яка давно стала частиною національної культури.