Травень 2026 року показав чіткий поділ українського авторинку. Приватні покупці дедалі частіше обирають авто з пробігом, тоді як комерційний сектор активно інвестує у вантажівки, тягачі та причепи.
За даними Інституту досліджень авторинку, у травні 2026 року український авторинок залишився активним, але став значно прагматичнішим. Покупці легкових авто частіше йдуть на вторинний ринок, новий імпорт просідає, електромобільний сегмент переживає корекцію, а важка комерційна техніка, навпаки, демонструє сильне зростання.
До речі що сталося з продажами нових авто в Європі
Травень добре показав нову логіку українського авторинку. Емоційних покупок стало менше. Покупці рахують не лише ціну входу, а й майбутню ліквідність, витрати на пальне, сервіс, страхування та ризики перепродажу.
Саме тому внутрішній ринок легкових авто залишається головною силою. Водночас бізнес, який працює в логістиці, доставці, будівництві та інфраструктурних проєктах, навпаки, – активізував закупівлі комерційної техніки.
У травні українці придбали 105 593 легкові автомобілі. Абсолютну більшість цього обсягу сформували внутрішні перепродажі у 78 455 машин. Це на 1,2% більше, ніж у квітні, але на 5,7% менше, ніж торік.
Імпорт вживаних легковиків також зріс у межах місяця. У травні в Україну завезли 21 421 авто з пробігом, що на 6% більше, ніж у квітні. Водночас у річному вимірі цей сегмент усе ще просідає на 5%.
Нових імпортних легковиків у травні зареєстрували 5515. Це на 5,8% менше, ніж місяцем раніше, і одразу на 15,5% менше, ніж у травні 2025 року.
Тобто покупець став обережнішим. Автосалони для багатьох приватних клієнтів залишаються надто дорогим рішенням, тому основна активність переходить на майданчики авто з пробігом.
Нових легкових автомобілів, виготовлених в Україні, у травні зареєстрували 202 одиниці. У відсотках це виглядає дуже непогано: плюс 19,5% до квітня і плюс 21,7% до минулого року.
Але абсолютні обсяги залишаються дуже малими. Тому говорити про повноцінне відновлення українського легкового автопрому поки зарано. Це радше стабільна робота окремих проєктів крупновузлового складання та корпоративних контрактів, ніж масове повернення українських авто на ринок.
У травні українці придбали 8515 легкових електромобілів. Цей сегмент залишається помітним, але його структура різко змінилася.
Найбільше угод відбулося всередині країни. Внутрішні перепродажі електромобілів склали 5610 машин. Це на 16% менше, ніж у квітні, зате на 87,5% більше, ніж рік тому.
Такий контраст пояснюється просто. Значна кількість електромобілів, завезених раніше, тепер активно перепродається всередині України. Ринок уже має власний обіг, а не живе лише за рахунок свіжого імпорту.
Натомість свіжий пригон електромобілів різко впав. У травні імпортували 2408 вживаних електрокарів, що на 50,2% менше, ніж торік. Нових імпортних електромобілів зареєстрували лише 497, і це мінус 60,3% у річному вимірі.
Також цікаво скільки коштує розмитнення авто в Україні в 2026 році
Після повернення ПДВ з 1 січня 2026 року електромобілі втратили частину цінової привабливості. Але справа не лише в податках.
Український покупець став уважніше дивитися на запас ходу, ємність батареї та можливість заряджати авто вдома. Машини з малими батареями вже не так легко продаються, як раніше. Натомість попит зміщується до електромобілів із батареями від 50–60 кВт-год і більше.
Також свою роль відіграють ризики відключень електроенергії. Частина покупців уже сприймає електромобіль не лише як транспорт, а й як потенційний резерв енергії для дому. Тому слабкі батареї та невеликий запас ходу стають дедалі серйознішим мінусом.
У сегменті легких комерційних авто до 3,5 тонни у травні зареєстрували 4064 транспортні засоби. Найбільшу частку традиційно зайняли внутрішні перепродажі – 2227 машин.
Імпорт вживаних LCV зріс до 1246 одиниць. Це плюс 6,2% до квітня і плюс 7,6% до травня минулого року. Для малого бізнесу це цілком логічна поведінка: фургон або бус потрібен швидко, а нова машина часто занадто дорога.
Нових імпортних LCV зареєстрували 538, що на 20,6% більше, ніж торік. Це свідчить, що корпоративний попит усе ж живий. Але він залишається вибірковим: нову техніку беруть ті, хто має доступ до фінансування або працює з великими контрактами.
Українське виробництво у цьому сегменті просіло в межах місяця майже на 45% – до 53 одиниць.
Найімовірніше, це пауза між партіями поставок для служб доставки, ритейлу та корпоративних клієнтів.
Сегмент вантажних автомобілів категорій N2 та N3, без сідлових тягачів, у травні показав один із найкращих результатів. Загальний обсяг склав 2024 одиниці.
Внутрішні перепродажі зросли до 1454 машин. Це на 12,1% більше, ніж у квітні, і на 13,8% більше, ніж рік тому.
Імпорт вживаних вантажівок також зріс до 306 одиниць. У річному вимірі це плюс 31,3%.
Особливо помітним стало зростання нового імпорту. У травні зареєстрували 97 нових імпортних вантажівок, що на 136,6% більше, ніж торік.
Цей сегмент напряму реагує на пожвавлення інфраструктурних робіт, виробництва, будівництва та локальної логістики. Там, де техніка заробляє гроші, бізнес готовий інвестувати навіть у складних умовах.
Сідлових тягачів у травні зареєстрували 1707. Найбільший обсяг дали внутрішні перепродажі – 1028 одиниць. Це на 21,1% більше, ніж у квітні, і на 45,6% більше, ніж у травні 2025 року.
Імпорт вживаних тягачів також різко зріс. У травні завезли 583 такі машини, що на 54,6% більше, ніж торік.
Це один із найважливіших сигналів травневого ринку. Українська магістральна логістика активно оновлює парк і, схоже, розширює можливості для роботи на європейських маршрутах.
Нових імпортних тягачів зареєстрували 96. Це менше, ніж у квітні, але на 20% більше, ніж рік тому.
Тобто місячна просадка може бути пов’язана з графіками поставок або логістикою, але загальний тренд залишається позитивним.
До речі штрафів за перевантажені фури стало майже вдвічі менше
Ринок напівпричепів майже дзеркально повторює динаміку тягачів. У травні зареєстрували 1696 одиниць.
Внутрішні перепродажі склали 1060 напівпричепів, що на 31,7% більше, ніж торік. Імпорт вживаної причіпної техніки зріс ще сильніше – до 528 одиниць, або плюс 59,5% у річному вимірі.
Це логічна синхронізація. Якщо перевізник купує тягач, йому потрібна й причіпна техніка. Особливо якщо йдеться про розширення парку, а не просто заміну старої машини.
Українські виробники напівпричепів у травні зареєстрували 28 нових одиниць. У відсотках це плюс 100% до минулого року, хоча абсолютні обсяги залишаються невеликими. Сильна сторона локальних виробників — гнучкість і можливість робити техніку під конкретні запити замовника.
Автобусний сегмент у травні склав 536 одиниць. Його динаміка традиційно залежить від муніципальних програм, тендерів і планових поставок.
Внутрішні перепродажі знизилися до 340 автобусів, що на 21,1% менше, ніж торік. Імпорт вживаних автобусів, навпаки, зріс до 135 одиниць, або плюс 42,1% у річному вимірі.
Найцікавіша динаміка – у нових автобусів українського виробництва. У травні їх зареєстрували 51, що більш ніж удвічі більше, ніж у квітні. Найімовірніше, це результат закриття контрактів на шкільні або міські автобуси.
Нові імпортні автобуси майже зникли з ринку. У травні їх було лише 10. Для приватних перевізників така техніка занадто дорога, а окупність при нинішній вартості пального і тарифах залишається складною.
Мотоциклетний ринок у травні показав очікувану сезонну активність. Загальний обсяг склав 11 919 одиниць.
Найбільше реєстрували нових імпортних мотоциклів – 6097. Це на 10,4% більше, ніж у квітні, і на 3,2% більше, ніж торік.
Внутрішні перепродажі також зросли – до 4548 одиниць. У річному вимірі це плюс 29,7%. Імпорт вживаних мотоциклів склав 1273 одиниці, що на 45,8% більше, ніж у травні минулого року.
Двоколісний транспорт усе частіше закриває потреби кур’єрської доставки, міських поїздок і недорогої індивідуальної мобільності. Коли бензин дорожчає, мотоцикл або скутер стає не лише сезонною іграшкою, а й способом економії.