14 вересня, 11:50
3
Оновлено - 11:52, 14 вересня

Логістика – слабке місце: чи загрожує українцям дефіцит продуктів та зростання цін

Ворожі удари по логістичних центрах змушують українські торгові мережі екстрено переписувати правила гри. Поки покупці з тривогою дивляться на полиці, ритейлери готують нові маршрути, щоб не залишити країну без базових товарів.

Чому бізнес екстрено переходить на логістику "з коліс"

Ворожі удари по логістичних центрах змушують українські торгові мережі екстрено переписувати правила гри. Поки покупці з тривогою дивляться на полиці, ритейлери готують нові маршрути, щоб не залишити країну без базових товарів. Про це в інтерв'ю виданню "РБК-Україна" розповів міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Фізичної нестачі продовольства в Україні немає, а ситуативна відсутність товарів у магазинах пов'язана виключно зі складнощами доставки. За словами міністра, вітчизняний агросектор виробляє базові продукти зі значним надлишком, тому загроза тотального дефіциту для українських споживачів наразі відсутня.

Російські атаки регулярно нищать великі розподільчі центри, тому класичний підхід накопичення товарів на складах став надто ризикованим. Щоб убезпечити постачання, уряд вже передав торговим мережам закритий список доступних державних та комунальних приміщень для релокації.

"Зараз логістика вибудовується так, щоб автомобілі рухалися без стадії накопичення, як це вже відпрацьовано на ринку палива", – пояснив Висоцький. Він додав, що розглядається навіть варіант зберігання запасів за кордоном, поблизу українського кордону.

Які товари в зоні ризику та чи залежимо ми від імпорту

Україна повністю забезпечує себе хлібом, борошном, олією, цукром, м'ясом птиці та овочами борщового набору. Наприклад, виробництво олії перевищує внутрішнє споживання у десять разів.

Проте тимчасові перебої можливі з товарами короткого терміну зберігання. Це свіжі овочі, фрукти, охолоджене м'ясо та риба на льоду. Щодо імпорту, то критичної залежності немає – ми завозимо переважно те, що не вирощуємо: каву, какао-боби, екзотичні фрукти, океанічну рибу та сіль (через окупацію підприємства "Артемсіль").

На тлі постійних обстрілів логістичних центрів провідних мереж, зокрема Novus, ATB, Сільпо та Фора, деякі ритейлери почали діяти на випередження. Як повідомлялося раніше, мережі "Ашан" та "АТБ" запровадили обмеження на продаж соціальних товарів – не більше 6 одиниць або кілограмів в одні руки.

У Мінагрополітики такі заходи називають передчасними, адже вони лише підживлюють штучний ажіотаж серед населення. Водночас перебудова маршрутів неминуче вдарить по гаманцях українців. За оцінками представників бізнесу, додаткові витрати на децентралізоване зберігання та транспортування можуть додати до вартості продуктів від 2,5% до 15%.

Тому експерти радять споживачам не скуповувати крупи мішками, адже продукції в країні достатньо, а панічний попит лише стимулює торгові мережі швидше піднімати ціни.

Пов'язані теми: