Навчіться казати тільки "так", – сімейний терапевт про поведінку батьків з дітьми

На думку американського сімейного терапевта Карла Гроді, слово "ні" стає словом масового вжитку, коли мовиться про батьківство. Він радить намагатися зафіксувати, наскільки часто ви відмовляєте своїм дітям лише тому, що так уже запрограмовані.

Цікаво Як правильно хвалити дитину та мотивувати її розвиватися: поради експертки

Чому батьки програмують себе на відмову

За словами експерта, не треба карати себе за таку поведінку, адже слово "ні" – це навичка виживання. Відмова – це рефлексія, яка на інстинктивному рівні вважається найбезпечнішою опцією.

Безліч батьків зверталися до Карла за допомогою, стверджуючи, що їх дитина погано себе поводить увесь день. Однак після роботи експерта з малечею з'ясовувалося, що неслухняність чи безпричинні істерики тривають усього 5 відсотків від заявленого часу.

Експерт наголошує, що втома та переживання дорослих не є показником поганого батьківства.

Часто батькам просто не вистачає часу чи енергії зрозуміти, чого дійсно хочуть їх діти, і це нормальна людська реакція. Тому вони, буває, зриваються та відчувають безвихідь, караючи себе за погане виховання малечі,
– розповідає Карл.

Поради від експерта

Карл працював із сім'ями протягом 13 років, однак наголошує, що допомогу у вихованні дітей потрібно шукати не серед психологів чи педагогів, а у власному підході.

Експерт сам має двох дітей, і часто дивувався, наскільки добре сусіди ладять зі своїми малюками. Він порівнював власних дітей з іншими та часто думав про те, що він є поганим батьком.

Одного разу жінка із будинку неподалік, усміхнена та повна енергії, проходила повз ганок Карла за руки з трьома своїми дітьми.

В цей час моя молодша донька плакала у мене на руках, а старша висіла на правій нозі, і я думав, що ж не так із моїм життям. Тоді я не витримав та запитав у неї, як їй вдалося виховати таких спокійних та дружніх дітей,
– розповідає експерт.

Сусідка відповіла Карлу, що її секрет криється у простому – вона завжди каже своїм дітям лише "так".

Тоді Гроді зрозумів, що коли батьки звикають говорити своїм дітям "ні", малеча відчуває, що або дорослі їх взагалі не слухають, або просто намагаються домінувати.

Експерт наголошує, що слово "так" не має бути беззаперечним. Формулювання повинно виглядати як "Я тільки радий погодитись, однак давай спершу розберемося".

Почувати себе комфортно ви будете завдяки тому, що не просто погодитесь із дитиною, але й самостійно розберетесь із потенційною проблемою,
– наполягає Карл.

Що з цього вийде – ви самі побачите. Важливо, що дитина відчує зв'язок та зрозуміє, що ви почули її точку зору.

Вона все одно може розізлитися, однак надалі сприйматиме вас як авторитета та справедливого дорослого.