Келих, бокал чи фужер: як правильно називати вишуканий посуд на ніжці українською

Як українською правильно називати цей вишуканий посуд для напоїв, розповідаємо з посиланням на "Горох".

"Келих", "бокал" чи "фужер" – як правильно українською називати цей посуд?

Цей вишуканий скляний посуд є обов'язковим при сервіруванні святкового столу, а хтось полюбляє пити з нього навіть воду з лимоном. А от з його назвою можна посперечатися – як правильно називати: "келих", "бокал" чи "фужер".

"Передай келих". "Налий у бокал". "Постав фужери на стіл". Ми вживаємо ці слова майже автоматично, часто не замислюючись, чи називають вони те саме.

У повсякденній мові ці назви часто вживають як взаємозамінні, але яке слово літературне в українській мові?  

А ще цікавіше – кожне з них має власну історію походження.

"Келих" – не нове слово в українській мові. Воно засвідчене в українських писемних пам'ятках ще з XVI століття. Наприклад, у "Апокрисисі" Христофора Філалета (1597 – 1599) вжито форму "келихъ" у значенні "чара, бокал, чаша".

За етимологічними дослідженнями, українське "келих" пов'язане з польським "kielich", яке походить від давньоверхньонімецьких форм на зразок "kelich", "kelch". Глибше слово сягає латинського "calix" – "чаша, келих"; із цим словом пов'язують і давньогрецьке "κύλιξ" – "кубок, келих".

Тобто "келих" – запозичення, але дуже давнє й давно освоєне українською мовою.

Сьогодні це слово має широке значення – посудина для пиття, найчастіше скляна, з ніжкою.

Тому абсолютно природно сказати:

• "келих вина";

• "келих шампанського";

• "підняти келих";

• "розбити келих".

Саме це слово найчастіше використовують блогери чи сомельє, які розповідають про особливості форми посуду чи його призначення для певного напою.

А звідки взявся "бокал"? Історія "бокала" теж пов'язана з Європою. Слово має західноєвропейське походження. Етимологічні джерела пов'язують його з французьким "bocal", італійським "boccale" та латинським "baucalis". Саме ця назва закріпилася у російській мові, тому помилково вважають, що це росіянізм, який нам нав'язали разом з російською мовою.

В українській мові "бокал" давно вживається як назва посудини для напоїв, особливо вина. Тому твердження, що "бокал" – це неодмінно "неукраїнське" слово, некоректне. Воно запозичене, але запозичення саме по собі не робить слово ненормативним. Українська мова має чимало давно засвоєних іншомовних слів.

"Фужер" – яка історія цього слова? А ось із "фужером" пов'язана справжня мовна цікавинка. Французьке "fougère" означає "папороть", але разом з тим назва походить від назви міста Фужер (Fougѐres) у Франції, де виготовляли скло; 

Цікаво! Слово "fougère" використовується не лише для посуду, а й парфумерії. Є поняття "фужерні аромати – клас парфуму, без яскравого вираженого запаху, просто легкий та свіжий, лісовий. А про правильне написання слова – парфУм чи парфЮм, ми писали раніше.

У сучасній українській "фужер" – це не просто будь-який посуд для напоїв. Словник української мови визначає його як великий келих на високій ніжці, який зазвичай використовують для шипучих вин і прохолодних напоїв.

Отже, "фужер" – це уже різновид келиха, а не повний синонім до нього: фужер – це келих, але не кожен келих – фужер.

Форми келихів / Magnifik

Якщо дуже спростити:

• "Келих" – загальна назва певного виду посуду для напоїв.

• "Бокал" – також назва посудини для напоїв, часто зі скла й на ніжці; слово запозичене, але нормативне.

• "Фужер" – конкретніший різновид великого келиха на високій ніжці.

Саме тому слова не завжди можна механічно замінювати одне одним.

А які ще є українські назви?

Українська мова має значно багатший ряд назв посуду для напоїв. Залежно від форми, матеріалу та призначення можна сказати:

• "чарка" – невелика посудина для алкогольних напоїв;
• "кубок" – урочиста посудина для пиття, а також нагородний предмет;
• "чаша" – широка посудина для пиття або обрядового використання;
• "пугар" – давня назва кубка, келиха;
• "погар" – назва кубка, келиха; слово запозичене з угорської.
• "склянка" – посудина для пиття без ніжки;
• "кухоль" – посудина, зазвичай із ручкою.

Цікаво, що сучасна українська може дуже точно розрізняти види такого посуду. Наприклад, у перекладній лексиці для різних типів келихів використовують назви "сніфтер", "флюте", "фужер" тощо – залежно від форми та призначення.

Який келих для якого напою: дивіться відео

То чи є правильний варіант? Правильні назви і "келих", і "бокал", і "фужер". Питання не стільки в тому, яке слово "правильне", скільки в тому, що саме ви хочете назвати.

Якщо потрібна нейтральна загальна назва – "келих" буде чудовим варіантом. Якщо йдеться про конкретний тип посудини – можна сказати "бокал" або "фужер".

А якщо хочеться відкрити для себе давнішу українську лексику, можна згадати "чару", "кубок", "пугар" або "погар".