Рятуючи корону: що змусило монархів Британії зректися свого справжнього імені й стати Віндзорами

Саме у цей момент тутешня монархія опинилася на межі інституційної прірви. Король Георг V, гідний і відданий своєму обов'язку, сидів у Букінгемському палаці, але мав одну фатальну, токсичну проблему – його родина мала німецьке ім'я. Ім'я ворогів. Про те, що сталося далі, 24 Канал розповість трохи докладніше.

Як німецькі бомбардувальники змусили короля зректися власного імені?

Станом на період Першої світової війни Великою Британією керувала династія Сакс-Кобург-Гота (Saxe-Coburg and Gotha). Цей генеалогічний спадок дістався британській короні від принца Альберта, коханого чоловіка королеви Вікторії. Та впродовж десятиліть німецьке коріння не спричиняло жодних проблем, адже це наче був природний стан речей – європейські монархії доти тісно перепліталися шлюбними зв'язками, утворюючи один великий родинний клуб. До прикладу, британський король Георг V, німецький кайзер Вільгельм II та російський цар Микола II були кузенами (двоюрідними братами).

Проте коли імперії зіткнулися у найжорстокішому конфлікті в історії людства, природний стан речей обвалився, і кровні узи перетворилися на політичний вирок. Британське суспільство охопила безпрецедентна германофобія – людям із німецькими прізвищами розбивали вітрини магазинів, на вулицях камінням забивали такс, вважаючи їх "німецькими собаками", а виконання музики Бетховена чи Вагнера стало ознакою нелояльності. У цій атмосфері ненависті німецьке прізвище короля стало бомбою уповільненої дії.

Каталізатором історичних змін стала трагедія, що розгорнулася 13 червня 1917 року – того дня німецька авіація здійснила перший масштабний денний наліт на Лондон. І участь брали не дирижаблі, до яких британці вже почали звикати, а новітні важкі бомбардувальники. Одна з бомб влучила прямо у початкову школу у районі Поплар – загинули 18 дітей, більшості з яких не виповнилося й 6 років. Ця подія шокувала націю, викликавши хвилю неконтрольованої люті.

Але справжній землетрус стався тоді, коли преса опублікувала назву літаків, які принесли смерть британським дітям – це були бомбардувальники типу "Гота" (Gotha G.IV), вироблені на заводі Gothaer Waggonfabrik. Британці миттєво склали два і два – літаки, що вбивають їхніх дітей, називаються "Гота", і династія їхнього короля називається Сакс-Кобург-Гота. Збіг жахав настільки, що антимонархічні настрої спалахнули з небаченою силою. Почали навіть ширитися чутки, що король є таємним симпатиком Німеччини, а його двір кишить шпигунами.

Георг V був людиною прагматичною і чудово розумів дух часу. Лише кілька місяців тому, у березні 1917 року, він став свідком, як його кузен, російський імператор Микола II, втратив трон унаслідок революції. Британський монарх усвідомив – якщо він негайно не розірве всі символічні зв'язки з Німеччиною, британську корону може спіткати доля Романових. Залишатися Готою не можна було – і король прийняв безпрецедентне рішення змінити прізвище цілої династії, стерши історичну німецьку спадщину заради виживання інституції.

Несподівана правда про те, звідки взялася династія Віндзорів у Великій Британії: дивіться відео kingsandthings

Чому саме Віндзор став новим символом британської монархії?

Процес пошуку нового імені нагадував сучасний корпоративний ребрендинг, від якого залежала доля імперії. Король доручив це надскладне завдання своєму особистому секретарю, лорду Стемфордгему (Артуру Біггу). Розглядали десятки варіантів, пропонували повернутися до історичних назв (Тюдори, Стюарти або Плантагенети, але вони несли за собою шлейф старих громадянських війн, страт і релігійних конфліктів), а варіант Фіцрой відкинули, бо історично це прізвище давали бастардам. Була навіть думка взяти ім'я Англія (House of England), але вона звучала надто претензійно і могла образити шотландців та валлійців.

Осяяння прийшло до лорда Стемфордгема, коли він працював у Віндзорському замку. Ця велична кам'яна твердиня, закладена ще Вільгельмом Завойовником у XI столітті, височіла над Темзою як абсолютний, непохитний символ британської історії, сили та неперервності. Назва Віндзор не мала жодних іноземних домішок, вона пахла англійським дубом, старовиною і стабільністю. Георг V одразу погодився – і це був геніальний політичний хід.

17 липня 1917 року король видав історичну прокламацію – віднині він та всі його нащадки за чоловічою лінією ставали Віндзорами. Одночасно монарх змусив усіх своїх родичів, що жили у Британії, відмовитися від німецьких титулів – так родина Баттенбергів переклала своє прізвище англійською і стала Маунтбеттенами, а герцоги Текські перетворилися на маркізів Кембридзьких. Німецькі прапори колишніх лицарів Ордену Підв'язки (разом із прапором кайзера) демонстративно зняли з каплиці Святого Георгія.

Коли новина про цей радикальний крок дійшла до Берліна, кайзер Вільгельм II, відомий своїм специфічним почуттям гумору, саркастично зауважив, що тепер з нетерпінням чекає на постанову п'єси Шекспіра "Віндзорські насмішниці", яку відтепер слід називати "Сакс-Кобург-Готські насмішниці". Проте сміявся він недовго – вже наступного року Німецька імперія впала, а сам кайзер втік у вигнання.

Рішення Георга V ж виявилося одним із найуспішніших актів політичного самозбереження в історії Європи. Змінивши ім'я, британська монархія довела свою здатність адаптуватися до найжорсткіших криз. Тож і сьогодні, у 2026 році, коли на престолі перебуває король Чарльз III, Дім Віндзорів продовжує своє існування. І хоча генеалогічно в їхніх жилах тече чимало німецької крові, для всього світу вони залишаються квінтесенцією британського духу.