Шукали польських солдатів, а серед них могли бути українці: що знайшли у старих могилах Львова
На старому Голосківському кладовищі у Львові дослідники шукають останки польських військових, які загинули у 1939 році. Але під час робіт виявили не лише їх: серед поховань знайшли останки семи військовослужбовців німецького Вермахту.
Ексгумація триває з 25 серпня. За попередніми оцінками, на цій ділянці можуть бути поховані приблизно 110 – 120 людей. Станом на 4 вересня дослідники вже ексгумували останки 29 військовослужбовців. Про знахідки на місці робіт ідеться у репортажі "Твого міста".
Дослідники зазначають, що поховання виявилися бідними на супровідний матеріал, однак кілька речей все ж допомогли зрозуміти, хто саме лежав у могилах.
Що знайшли під час ексгумації?
Після часткового розкриття трьох рядів поховань дослідники підтвердили попередні оцінки щодо кількості останків. Водночас з’ясувалася деталь, у якій до початку робіт не були впевнені: серед похованих є німецькі військовослужбовці.
Вже зараз, частково розкривши ці три ряди поховань, ми можемо сказати, що попередні прогнози щодо кількості підтверджуються. Йдеться про приблизно 100 – 120 останків. Єдине, у чому ми не були впевнені, — чи є серед похованих німецькі військовослужбовці. Тепер можемо це підтвердити.
Під час ексгумації останків польських військових у першому ряду, серед польських солдатів ми виявили також окремі поховання семи військовослужбовців німецького Вермахту,
– розповів Любомир Горбач, керівник Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять".
Відрізнити німецьких військових від польських вдалося за елементами форми, зокрема ґудзиками. Мундири двох армій мали характерні відмінності, які допомагають під час таких досліджень.
Ексгумаційні роботи на старому Голосківському кладовищі / Фото Твоє місто
Ще важливішою знахідкою стали ідентифікаційні жетони. Їх мали троє із семи похованих військовослужбовців Вермахту. На жетонах збереглися дані про підрозділ та особисті дані солдатів. На двох жетонах вдалося встановити прізвища. Ще один був незаповнений, тому особу цього військового поки не встановили.
Військовослужбовець не мав змоги свої особисті дані закарбувати на цьому жетоні. Тож особу цього військового поки не встановили – він надалі вважатиметься зниклим безвісти,
– пояснив Любомир Горбач.
За знайденими жетонами дослідники визначили, що поховані німецькі військові були стрільцями 98-го полку 1-ї гірської дивізії Вермахту.
Чому поховання майже без особистих речей?
Могили на старому Голосківському кладовищі виявилися доволі бідними на супровідний матеріал. І польські, і німецькі військовослужбовці були поховані практично без особистих речей та військового спорядження.
У похованнях не знайшли взуття, шоломів, протигазових масок, поясів чи підсумків для набоїв. На останках фактично зберігся лише одяг – штани та верхній одяг.
Вони є без взуття, без шоломів, без протигазних масок, без поясів, без підсумків для набоїв,
– розповів Любомир Горбач.
Для дослідників це важлива деталь, бо вона може вказувати на обставини поховання. Горбач припускає, що загиблих могли ховати місцеві мешканці, а не військові.
Відсутність спорядження також може свідчити про те, що після смерті солдатів із поховань забирали цінні або потрібні речі. На користь версії про цивільне поховання, за словами Горбача, може вказувати і те, як саме були поховані німецькі військовослужбовці. Якби це робили німецькі військові, могили, ймовірно, мали б інший вигляд – із повним спорядженням і відповідним оформленням.
Німці всі поховання 1939 – 1941 року використовували як пропаганду. Вони все гарно вишиковували, вимальовували, фотографували, – пояснив Любомир Горбач.
Чому серед польських військових могли бути українці?
Під час дослідження таких поховань важливо розрізняти військову належність і національність. Якщо людина служила у Війську Польському у вересні 1939 року, це не означає, що вона обов’язково була етнічним поляком. До складу польської армії тоді входили й українці з Галичини.
Під час ідентифікації останків не завжди можна визначити походження загиблих лише за тим, у якій армії вони служили. Понад 80 років ці поховання залишалися під землею. Тепер дослідники відкривають їх одне за одним, фіксують знайдені речі, намагаються встановити особи загиблих і готують останки до подальшого перепоховання.