Зона відчуження під Дніпром: чому птахи облітають стороною загадковий пагорб
На Дніпропетровщині, поблизу села Межиріч Павлоградського району, розташована унікальна земляна споруда – Мавринський майдан. Ніби звичайний пагорб, однак його походження досі вкрите загадками.
З висоти пташиного польоту пагорб має чітку форму зрізаного конуса із заглибленням у центрі та трьома витягнутими валами, що нагадують гігантського павука чи краба. Центральне заглиблення оточене звивистими "променями", які з високою точністю орієнтовані на схід, захід і південь.
Об'єкт розташований за 70 кілометрів від Дніпра, на березі річки Вовчої, і вже багато років залишається предметом суперечок серед дослідників.
Як зʼявився Мавринський майдан?
Офіційна академічна версія пов'язує появу майдану з господарською діяльністю XVII–XVIII століть. Згідно з цим поясненням, на місці споруди розміщувався давній курган, який згодом розкопали для видобутку селітри. Ґрунт виймали, складали поруч у вигляді насипів та обробляли, що й сформувало характерні бічні "промені".
Пагорб, через який сперечаються науковці / Фото "DP"
Археоастрономічна гіпотеза розглядає Мавринський майдан як давній календар або обсерваторію. Орієнтація валів має чітку симетрію: під час весняного рівнодення сонце заходить точно в один із прорізів між насипами, що вказує на можливе обрядове чи астрономічне призначення.
За версією окремих краєзнавців, споруда може бути храмом-обсерваторією віком близько 8600 років. У такому разі Мавринський майдан належить до найдавніших земляних споруд на Землі та міг бути пов'язаний із прадавньою культурою Аратти.
Історичні джерела також пов'язують об'єкт із добою Запорозької Січі. За даними історика Дмитра Яворницького, козаки активно використовували наявні кургани як сторожові та спостережні пункти для контролю пересування татарських загонів, пристосовуючи давні насипи під власні оборонні потреби.