Битва за "Героїв Дніпра"-2: забудовник наносить удар у відповідь

Звичайно, в більшості розвинутих правових країн такої проблеми не існує, оскільки компетентні органи влади швидко реагують на виявленні порушення і притягають винних осіб до відповідальності. В сучасних українських реаліях, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не завжди оперативно реагують на скандальні будівництва. Зазвичай через абсолютну бездіяльність чи повільну реакцію "бюрократичної машини" забудовники встигають добудувати свої об'єкти, не зважаючи на протести громади. Саме тому, аби припинити будівельний хаос, активісти вимушені використовуючи всі можливі засоби комунікації (соціальні мережі, інтернет, ЗМІ, публічні виступи, збори сусідів і т. д.).

Часто основні тези та ідеї, висловлені таким чином, можуть бути критичними, емоційним, а іноді навіть агресивними. Такий собі "крик душі" активних громадян, які не бажають погоджуватись із беззаконням та несправедливістю часто використовують забудовники. Зокрема, подають за це на них до суду і вимагають визнати проголошену інформацію недостовірною. Більше того, в якості залякування, вимагають від активістів відшкодування моральної шкоди у дуже великому розмірі.

Читайте також: На території Києво-Печерської лаври звели десятки незаконних будівель: резонансне розслідування

Так, у Києві вже є декілька судових справ за цією схемою. Як приклад – процес проти громадських активістів, які виступили проти забудови над станцією метро "Героїв Дніпра". Забудовник подав позов про визнання розповсюдженої киянами інформації як недостовірної і вимагає її офіційного спростування. А ще хоче стягнути з людей моральну шкоду в розмірі приблизно 400 000 гривень. У юридично непідкованої особи може скластися враження, що забудовник загнав активістів у глухий кут, та це не так. Тому як фаховий юрист хочу дати корисні поради усім киянам, які потенційно можуть втрапити у схожу ситуацію.

Якщо ви вже вирішили розповсюджувати якусь інформацію, подбайте про її достовірність. Переконатися в її правдивості слід незалежно від того, про що чи кого ви хочете розповісти (чи про сусіда, який не платить за комунальні послуги, чи про забудовника, який будує без відповідних документів). Факти і докази – ось що має бути вирішальним при розповсюдженні будь-якої інформації. Закцентую увагу на отриманні інформації від уповноважених органів, установ чи організацій, адже це обов'язкова частина вашої боротьби. До прикладу, якщо мова йде про незаконність забудови, обов'язково запросіть дозвільну документацію на будівництво в профільних органах державного будівельного контролю, або візьміть її всю інформацію про права забудовника в міській раді (якщо будівництво, відбувається в межах міста) і т. д. Тільки після того, як ви отримаєте офіційні відповіді (підтвердження чи спростування) – можете рухатися далі і при першій ліпшій нагоді її оприлюднювати з посиланням на джерело. Не слід здіймати галас і казати про незаконність того чи іншого рішення без офіційних документальних тверджень (інформація, яку вам надали в усній формі, на жаль, не підходить).

По-друге, у разі розповсюдження інформації про забудовника, за можливості уникайте суб'єктивних, оціночних суджень і особливо образ та наклепів. Останнє – спокуслива можливість, за яку може вхопитись забудовник при бажанні спростувати вашу інформацію.

Якщо на вас таки подали до суду за розповсюдження недостовірної інформації і бажають стягнути кругленьку суму як моральну компенсацію, то ні в якому разі не уникайте судових засідань. Суд – не кімната жахів, це місце правосуддя, а популярна думка "краще там не з'являтися, адже все куплено/продано" – не вірна. Як би не склалися обставини, ви у будь-якому випадку повинні скористатись своїм правом на захист, а також дати свої пояснення щодо заявлених позовних вимог. Тільки у тому випадку, коли ви й справді розповсюдили певну інформацію, яка дійсно не знайшла підтвердження – її можуть визнати недостовірною. Та навіть при такому стані речей, з вас навряд чи стягнуть суму за моральне відшкодування. Стверджую це, опираючись на власний досвід. Також, за можливості, зверніться за допомогою до фахових юристів: принцип п'яти рукостискань ніхто не відміняв, а тому існує велика вірогідність, що ви зможете знайти собі блискучу підтримку.

Зверну увагу й на грошову компенсацію моральної шкоди. Такі справи по собі дуже складні в аспекті доказів (особа, яка вимагає грошей повинна навести дуже переконливі свідчення). Тому в сучасних українських реаліях моральна шкода стягується рідко, адже в позивача здебільшого просто не вистачає об'єктивних причин і доказів.

Хочеться вірити, що в Україні таки запанує верховенство права і нам не доведеться захищати людей, які втрапили у подібні халепи. А ще маю надію, що із нашого активного вжитку зникне словосполучення "незаконна забудова", а уповноважені органи державної влади і органи місцевого самоврядування будуть виконувати свої функції оперативно та в повному обсязі. Тільки за таких умов, активна громадськість зможе вкладати свій час, знання і досвід у розбудову нової, прогресивної держави України, а не боротися з нахабством та несправедливістю.

P. S. Судовий процес з активістами через забудову на "Героїв Дніпра" триває донині. Правову оцінку цій ситуації має право надати лише суд, тому чекаємо на рішення феміди.

Читайте також: Чергова забудова в Києві може знищити пам'ятку архітектури