Знову довелось покинути Крим: трагічна історія кількох поколінь кримських татар в одній родині

Подружжя Бекірових – переселенці. Їхніх рідних у далекому 1944 депортували спершу на Урал, а потім в Узбекистан.

Читайте також: Як радянська влада знищувала кримських татар: перші висновки слідства від прокуратури Криму

До рідного Криму вони змогли повернутися аж через 40 років. Але після анексії, не роздумуючи, сіли в поїзд до Львова. Аби знову розпочати нове життя.

Діляра Бекірова

Діляра Бекірова

"У неї було три хлопчики. Найменшому було 40 днів... І ось цього маленького хлопчика оголосили ворогом народу", – розповіла про свою бабусю, яку відправили на Урал разом з дітьми, Діляра Бекірова.

Дорогою вигнання одна дитина навіть померла. А далі – десятки років життя на чужині. 2001 року нащадкам таки вдалося повернутися додому.

Цей Коран є зв'язком нашого покоління. Це історія депортації. Цей Коран пройшов депортацію 1944 року, він пройшов Урал, Узбекистан, Таджикистан, він відчув повернення в Крим,
– згадує Діляра, показуючи сімейну реліквію.

Бабуся жінки молилася на цьому Корані за повернення в Крим щодня, проте так цього і не дочекалася.

Коран

Амет Делявер Огли Бекір

Амет Делявер Огли Бекір

Мрія батька Амета – повернутися до Бахчисарая і посадити там дерево інжиру – здійснилася. Але вдома він прожив тільки два роки.

Хвала Всевишньому, що я свого тата поховав в рідній землі, і Хвала Всевишньому, що він не бачив ту холодну весну 2014 року. Я не знаю, як би він це пережив знову,
– сказав кримський татарин Амет Делявер Огли Бекір.

Амет Бекіров народився в Узбекистані. Розповів, що його батька депортували 1944 року. Йому тоді було 5 років. Сьогодні родина Амета знову вимушено покинула Крим.

"В 2014 році, коли моїй донечці було 5 років... Тому я і кажу про дежавю історії", – підкреслив Амет Делявер Огли Бекір.

Мрія повернутися додому

18 травня – день початку депортації, яку Україна визнала геноцидом кримськотатарського народу. Того дня читають молитву – дуа – за тих, хто не повернувся додому. А також проводять для дітей уроки пам'яті.

Дуже важливо, щоб вони не забували про 18 травня 1944 року і зараз. Чому? Тому що зараз дежавю історії, знову з 2014 року нас кидає в цей вир історичних подій,
– наголосив Амет Делявер Огли Бекір.

Молитва – дуа – за тих, хто не повернувся додому

Зараз родина Амета і Діляри з дітьми живуть у Львові. Сьогодні у них одна спільна мрія – повернутися додому і вийти на найвищу кримську гору.

Ми з Ділярою будемо сидіти. Камілка буде грати на кімані, на скрипці. А ми будемо сидіти і дивитися на наш Кара Деніз (Чорне море), Чорне море. Я, звісно, буду плакати, а Камілка буде грати цю нашу старовинну мелодію,
– поділився своїми мріями Амет Делявер Огли Бекір.

Родина Бекірових

Що відомо про депортацію кримських татар?

Сталін він своїм підписом розпочав так звану етнічну чистку. Агенти НКВС збирали кримських татар під дулами автоматів за ніби співпрацю з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни.

Однак справжня неофіційна причина – амбітні плани Сталіна. Він хотів захопити частину Туреччини, встановити контроль над чорноморськими протоками. Так він готувався і зачищав майбутній плацдарм. Сталін позбувався від "потенційних зрадників". Тих, хто переховувалися від виселення, оголошували у розшук. За непокору сталінській волі арештували 6 тисяч кримських татар.

На збори військові НКВС давали 15 хвилин всій родині. Згодом звозили на залізниці. 70 ешелонів, по 50 вагонів кожний, заповнені кримськими татарами відправили за тисячі кілометрів. Люди страждали від спеки, спраги та голоду. За кілька тижнів дороги, їх майже не годували. Пили вони з калюж під час коротких зупинок. Хворіли на через черевний тиф і дизентерію.

Як відбувалася депортація кримських татар

Багато кримських татар загинули в дорозі. За даними "совєтів" – 191 людина. Насправді – мертвих не рахували. Ховати – не дозволяли, просто викидали з потяга. Операція "депортація" тривала два з половиною дні. Все майно, що залишилось в Криму, – держава забрала собі.

За офіційними даними, у Сибір і Середню Азію вивезли понад 200 тисяч кримських татар, майже все етнічне населення півострова. Самі вони нарахували: людей вивезли вдвічі більше. Переважно: жінки, діти і люди похилого віку, адже чоловіки були на фронті. Від нелюдських умов перевезення, а також у перші роки після депортації загинула майже половина з них.

Дивіться відео про депортацію кримських татар: