Це вам не "Мавік": український дрон "Шмавік" літає до 1,5 години та має захищений радіоканал

Про дрон представникам "Оборонки" розповів головний інженер компанії Артем Колесник. За його словами, "Шмавік" пройшов уже кілька етапів модернізації, а одним із ключових напрямків розвитку стала власна система радіозв'язку, яка використовує технологію FHSS із псевдовипадковою зміною робочої частоти.

"Шмавік" створювали навколо власного радіо

Історія цього безпілотника цікава тим, що розробники від початку приділяли особливу увагу саме зв'язку. За словами Колесника, роботу над "Шмавіком" починали фактично з власної радіосистеми, яка згодом стала використовуватися і на іншому безпілотнику компанії "Кажан".

Радіо працює у двох діапазонах, а передача сигналу передбачає постійну зміну робочої частоти. Такий принцип називається FHSS, або Frequency Hopping Spread Spectrum. Він ускладнює для противника завдання з виявлення та придушення конкретного каналу зв'язку, хоча сам по собі не означає повної невразливості дрона до засобів РЕБ.

Саме боротьба за стійкий зв'язок стала однією з головних особливостей сучасної війни безпілотників. Мілітарі 24 раніше розповідав, як російські засоби РЕБ намагаються протидіяти навіть українським дронам-перехоплювачам, тому виробники розвідувальних БПЛА змушені постійно вдосконалювати не лише самі літальні апарати, а й канали управління ними.

Дрон пройшов кілька етапів модернізації

"Шмавік" не залишився у своїй першій конфігурації. За словами представника компанії, у процесі розвитку в ньому змінювали політний контролер, камери, раму, систему навігації, двигуни та пропелери.

У результаті сформувалася актуальна версія безпілотника, призначена насамперед для розвідувальних завдань і спостереження. Робоча висота "Шмавіка" становить приблизно 150-250 метрів, а для спостереження він може отримувати денну камеру з оптичним зумом та функціями на основі штучного інтелекту або камеру з подвійною оптикою та інфрачервоним підсвічуванням.

При цьому дрон використовує напівтвердий літій-полімерний акумулятор ємністю 10-12 ампер-годин. За заявленими характеристиками, без додаткового корисного навантаження "Шмавік" може перебувати в повітрі до години, тоді як рекордний показник, як стверджує виробник, становить приблизно півтори години.

Із корисним навантаженням дальність зменшується

Розвідувальна конфігурація передбачає радіус роботи до 25 кілометрів. Водночас характеристики змінюються, якщо безпілотник отримує додаткове обладнання.

Артем Колесник: компанія розробила штатну систему скидання, яка дозволяє нести до одного кілограма додаткового корисного навантаження окремо від камери. У такій конфігурації час польоту скорочується приблизно до 40 хвилин, а заявлений радіус роботи становить близько 15-20 кілометрів.

Тут, як і з будь-яким легким безпілотником, реальні показники залежать від багатьох факторів, зокрема погодних умов та роботи оператора. Тому наведені виробником цифри варто розглядати як заявлені характеристики, а не як гарантований результат у будь-яких умовах.

"Шмавік" уже пройшов шлях від прототипу до масового застосування

За даними компанії, у Силах оборони України вже використовувалося близько 1,5 тисячі "Шмавіків". Закупівлі відбувалися через Агенцію оборонних закупівель, систему "е-Балів", Brave1 Market та безпосередні контракти з військовими частинами.

Ця цифра показує, що перед нами вже не просто виставковий проєкт, який лише шукає своє місце серед українських БПЛА. Водночас кількість поставлених апаратів є заявою виробника, а незалежної повної верифікації цієї цифри у відкритих джерелах немає.

Паралельно виробник намагається збільшити частку власних компонентів у конструкції. Станом на початок вересня компанія самостійно виробляла приблизно 30% електроніки для "Шмавіка", а до кінця року планує перейти до повного власного виробництва електронних компонентів.

Українську електроніку вироблятимуть і в Польщі

Для цього "Реактивні дрони" придбали виробничі майданчики у Польщі та планують встановити там обладнання для поверхневого монтажу електронних компонентів, так звані SMT-лінії.

Цей напрямок може бути важливим не лише для самого "Шмавіка", а й для всієї виробничої моделі компанії, адже контроль над електронікою дозволяє швидше адаптувати безпілотник до нових вимог фронту та зменшувати залежність від зовнішніх постачальників.

Українські виробники загалом рухаються саме в цьому напрямку, намагаючись створювати не окремі моделі БПЛА, а власні технологічні платформи з контролем над критичними компонентами. Мілітарі 24 уже писав про українські дрони, які отримують нові батарейні технології для збільшення дальності польоту, а також про розвиток нових акумуляторів для безпілотників.

Головна перевага "Шмавіка" - адаптація до умов війни

Публічна презентація на MSPO-2026 показала, що "Шмавік" розвивається не лише за рахунок збільшення дальності чи часу польоту. Значна частина змін стосується тих компонентів, які безпосередньо визначають живучість розвідувального дрона в умовах насиченого радіоелектронного середовища.

Власна система зв'язку з псевдовипадковою зміною частоти, різні варіанти камер, оновлена навігація, власне виробництво електроніки та можливість роботи з додатковим корисним навантаженням фактично формують окрему платформу, яку виробник може поступово адаптувати до нових умов.

І це, мабуть, найцікавіше у "Шмавіку". Його показали в Польщі вже не як експериментальний безпілотник, а як систему, яка пройшла кілька хвиль модернізації та, за даними виробника, вже використовується українськими військовими у значній кількості. Водночас подальший розвиток дрона, судячи із заяв компанії, буде пов'язаний не стільки з радикальною зміною конструкції, скільки з удосконаленням зв'язку, електроніки, оптики та стійкості до засобів радіоелектронної боротьби.