Військові заявляють про гострий дефіцит броньованих машин для медичної евакуації
У 2026 році в Україні склалася дивна ситуація із забезпеченням підрозділів медичної евакуації транспортом. Держава, хоч і з суттєвим запізненням, законтрактувала десятки тисяч наземних роботизованих комплексів (НРК), однак протягом року майже не укладала нових контрактів на постачання броньованих автомобілів для евакуації поранених.
Про проблему йдеться в матеріалі "Української правди. Оборонка", автори якого поспілкувалися з військовими, бойовими медиками та представниками оборонного сектору.
Читайте також "Російський слід" і український шлях: голова правління Culver Aerospace про трансформацію ВПК
Військові наголошують: НРК та броньовані медичні автомобілі не повинні розглядатися як взаємозамінні засоби. Мовиться про різні елементи однієї системи евакуації, де кожен виконує свою функцію.
Будь ласка, зрозумійте, що сучасний НРК зазвичай не підходить для евакуації поранених! Це – засіб для евакуації тіл загиблих, не більше. Це рішення, котре застосовується від відчаю, від відсутності нормальних засобів. У зв'язку з тим, що немає нічого іншого. Що у цьому питанні у нас повний функціональний провал,
– написав військовий та співзасновник "Центру підтримки аеророзвідки" Ігор Луценко.
За словами військових, роботизований комплекс може використовуватися на найбільш небезпечній ділянці маршруту: забрати пораненого з переднього краю та доставити його до точки, де його зможе підібрати броньована медична машина. Така система дозволяє одночасно зменшити ризик для екіпажу та швидше доставити пораненого до медиків, які можуть розпочати повноцінну допомогу.
Чому броньована машина залишається критично важливою
Командири Першого окремого медичного батальйону зазначають, що тривале очікування евакуації може суттєво погіршити стан пораненого. На відміну від більшості наземних роботизованих комплексів, броньована медична машина дає медикам можливість розпочати інтенсивну терапію безпосередньо під час руху.
За словами військових медиків, такі машини можуть бути обладнані апаратами ШВЛ, системами моніторингу стану пораненого, зовнішніми дефібриляторами та кардіопомпами. У деяких випадках медикам доводилося безпосередньо в автомобілі розпочинати переливання крові та проводити серцево-легеневу реанімацію. Бронювання машини також дає евакуаційній групі можливість діяти там, де використання звичайного транспорту створює надто високий ризик.
"Якщо поранений не виходить на зв’язок і втрачає свідомість у капсулі НРК, значить бронемашина має під’їхати йому назустріч та швидше надати допомогу", – пояснили командири Першого окремого медичного батальйону.
НРК і бронемашини мають доповнювати одне одного / Фото "Українська правда. Оборонка"
Одну з найбільш конкретних оцінок ситуації навів начальник медичної служби 2-го корпусу НГУ "Хартія" Богдан Корильчук. За його словами, наразі дефіцит медичних бронемашин, необхідних для другого етапу евакуації, становить 80%.
Нам потрібно достатньо медичних бронемашин для другого етапу евакуації, а їх зараз дефіцит 80%,
– заявив Корильчук.
На обмеження можливостей НРК звертає увагу і керівник служби роботизованих систем батальйону "Вовки Да Вінчі" 59-ї бригади ЗСУ Олександр Ябчанка. За його словами, навіть швидкі роботизовані комплекси не можуть бути універсальним рішенням для евакуації. У реальних бойових умовах швидкість НРК залежить від стану доріг, рельєфу місцевості та стабільності зв’язку. Тому можливості роботизованої платформи суттєво відрізняються від показників, які вона може демонструвати в контрольованих умовах.
За інформацією журналістів, з початку року Україна також вела переговори з однією з країн-партнерів щодо фінансування виробництва великої кількості українських медичних бронеавтомобілів. Медійники звернулися до відповідального за цей напрям заступника міністра оборони із запитом щодо поточного статусу проєкту, однак на момент публікації відповіді не отримали.