Чому Галілея відлучили від церкви: як конфлікт науки й віри змінив історію
У XVII столітті італійський астроном Галілео Галілей опинився в центрі одного з найвідоміших конфліктів між наукою та Церквою. Вчений підтримував геліоцентричну модель, за якою Земля та інші планети обертаються навколо Сонця. Ця позиція суперечила тодішньому поширеному уявленню про будову Всесвіту та стала причиною його суду в Римі.
Що саме сталося з Галілеєм і чому його погляди викликали такий спротив – розповідає 24 Канал.
Що стверджував Галілей?
На початку XVII століття Галілей підтримав ідеї польського астронома Миколая Коперника, який ще у XVI столітті запропонував геліоцентричну модель світу. Вона передбачала, що в центрі відомої тоді планетної системи перебуває Сонце, а Земля рухається навколо нього.
Власні спостереження за допомогою телескопа Галілей вважав важливими аргументами на користь нової моделі. Він спостерігав, зокрема, фази Венери та супутники Юпітера – явища, які не вкладалися у просту картину традиційної геоцентричної системи. Однак на той час питання про будову Всесвіту стосувалося не лише науки. Воно перетиналося з тогочасним тлумаченням Святого Письма.
Геліоцентрична модель світу / Фото з Вікіпедії
Чому його погляди стали проблемою для Церкви?
У XVII столітті геоцентрична модель була широко прийнята в європейській культурі. Частина богословів вважала, що деякі біблійні уривки можна розуміти як такі, що підтверджують нерухомість Землі. Саме це протистояння інтерпретацій стало однією з ключових причин конфлікту.
У 1992 році Іван Павло II, виступаючи перед Папською академією наук, визнав складність тодішньої ситуації. Він зазначив, що богослови того часу пов'язували своє розуміння фізичного світу з буквальним прочитанням окремих біблійних текстів. Водночас папа наголосив, що Біблія не має на меті описувати деталі фізичного устрою світу.
У 1616 році Галілея закликали не підтримувати й не захищати геліоцентричне вчення як фізично доведену істину. Однак через роки він опублікував працю "Діалог про дві найголовніші системи світу", де порівнював геоцентричну та геліоцентричну моделі.
У 1633 році його викликали до Рима та судили інквізиційним трибуналом. Галілея визнали "сильно підозрюваним у єресі", змусили зректися положень, які суперечили офіційній позиції, а решту життя він провів під домашнім арештом.
Галілея змусили зректися положень, які суперечили офіційній позиції церкви / Фото Вікіпедія
Чи справді Церква заборонила геліоцентризм назавжди?
Історія виявилася складнішою. У своїй промові 1992 року Іван Павло II зазначив, що рішення 1633 року не було остаточним у тому сенсі, що дискусія навколо питання продовжувалася. За даними Ватикану, остаточне завершення суперечки пов'язують із 1820 роком, коли каноніку Джузеппе Сеттеле надали дозвіл на публікацію праці, що підтримувала геліоцентричну систему.
У 1979 році Іван Павло II закликав богословів, учених та істориків глибше дослідити "справу Галілея". У 1981 році для цього створили спеціальну комісію, яка понад десять років вивчала історичні, наукові, богословські та юридичні аспекти конфлікту.
Через 359 років Ватикан визнав помилки у справі Галілея. Іван Павло II заявив, що історія Галілея стала наслідком складного непорозуміння між науковим підходом і тогочасним тлумаченням Святого Письма.