Річард Левове Серце: яким був король, що майже не жив в Англії
У 1189 році на англійський престол зійшов один із найвідоміших середньовічних монархів – Річард I, якого історія запам'ятала під прізвиськом Левове Серце. Його ім'я стало символом хоробрості та військової майстерності. Але парадокс у тому, що Англія цікавила короля далеко не найбільше.
Що відомо про короля та чому його назвали Левовим Серцем – розповіли експерти English Heritage.
Річард народився у 1157 році та був сином англійського короля Генріха II. Ще за життя батька він прославився як талановитий воїн і командувач. Після смерті Генріха II у 1189 році Річард став королем Англії.
Його правління тривало лише десять років – до 1199-го. Прізвисько "Левове Серце" закріпилося за ним через військову відвагу та репутацію безстрашного воїна
Чому король майже не займався Англією?
Річард значну частину правління провів далеко від країни. Його головною метою став Третій хрестовий похід, у якому він вирушив у 1190 році. Саме там він зіткнувся з одним із найвідоміших своїх противників – султаном Саладіном. Річард здобув перемоги під Акрою, Арсуфом та Яффою, після чого у 1192 році сторони уклали Яффський договір.
Але повертаючись із Близького Сходу, Річард потрапив у полон до австрійського герцога Леопольда V, а згодом був переданий імператору Священної Римської імперії Генріху VI. За звільнення короля Англія заплатила величезний викуп – 150 тисяч марок срібла.
Король Річард Левове Серце / Фото Вікіпедія
Чим закінчилася історія Левового Серця?
Після повернення Річард знову вирушив на континент, де продовжив боротьбу за свої володіння. У 1199 році під час облоги замку Шалю він отримав смертельне поранення.
Король помер у Франції у віці 41 року. Парадокс його правління полягає в тому, що Річард став одним із найвідоміших англійських королів, хоча за десять років правління провів в Англії зовсім небагато часу.
Після його смерті престол перейшов до молодшого брата Іоанна Безземельного. Саме тому образ Річарда Левове Серце залишається таким суперечливим: для одних він був відважним лицарем і великим полководцем, а для інших – королем, який значно більше цікавився війнами за межами Англії, ніж власним королівством.