Стремительное подорожание продуктов и топлива продолжится: что дальше
Источник:
фейсбук Сергея НиколайчукаДальнейшее ускорение инфляции в феврале было прежде всего обусловлено динамикой цен на продовольственные товары и топливо. Эта тенденция роста цен высокими темпами, вероятно, продолжится в ближайшие месяцы, что приведет к дальнейшему повышению Нацбанком учетной ставки. Далее читайте на украинском.
Чому інфляція прискорилась?
У лютому споживчі ціни зросли на 1,0% м/м, а річна інфляція прискорилася до 7,5% р/р (порівняно з 6,1% р/р у грудні) і ще більше віддалилася від 5% цілі НБУ. Отриманий результат перевищив оцінки переважної більшості експертів (консенсус Bloomberg – 7,2% р/р, оцінка ICU – 6,9% р/р). Водночас прискорення базової інфляцїі до 5,6% р/р (з 5,0% р/р у січні) майже співпало з нашими очікуваннями.
Читайте також Крадіжки, як українська традиція, або Чому ми не можемо домовитись з МВФ
Головним фактором прискорення інфляції був різкий стрибок цін на продовольство, що спостерігається не тільки в Україні, а в усьому світі. Зокрема, індекс цін на продовольчі товари FAO у лютому зріс майже на 17% р/р, що є найвищим темпом з 2012 року.
Враховуючи високу питому вагу продуктів харчування в споживчому кошику (41%) та відкритість економіки, вітчизняна інфляція особливо гостро відчуває на собі ці глобальні тенденції. Зокрема, найвищі темпи зростання цін демонструють яйця (85% р/р), цукор (62% р/р) та соняшникова олія (35%).
Крім того, останні місяці стрімко дорожчає паливо і вперше з середини 2019 року річна зміна цін стала додатною (4,4% р/р).
Натомість поступове зміцнення обмінного курсу гривні та наслідки пандемії на завантаженість потужностей економіки стримували фундаментальний інфляційний тиск. Крім того, на інфляції позначилося й обмеження уряду на ціну природнього газу, що відобразилося у відповідній компоненті ІСЦ.
Що буде далі?
Надалі ми очікуємо, що подальше зростання цін на продукти харчування та енергоносії продовжуватимуть стимулювати інфляційний тиск. Водночас триваюче зміцнення обмінного курсу гривні та більш заощадлива поведінка населення на тлі високих ризиків нових карантинних обмежень виступатимуть вагомими стримуючими факторами.
Крім того, ми все ще очікуємо, що поточний сплеск цін на продовольство повинен розвернутися у другій половині року. Таким чином, річні зміни ІСЦ та Базового ІСЦ ще трохи зростуть у найближчі місяці (на 0,5-1,0 в.п.) та будуть коливатися на цих рівнях (близько 8% і 6% відповідно) до кінця року, трохи вище наших грудневих прогнозів.
До речі Тепличні умови закінчаться: як Україна виконує бюджет-2021
З урахуванням таких інфляційних тенденцій та поступового відновлення економіки з високою ймовірністю НБУ ще раз підвищить свою облікову ставку (до 7%), але надалі, скоріш за все, знову займе вичікувальну позицію. Водночас, якщо поточний сплеск інфляції навіть на тлі певного зміцнення обмінного курсу негативно позначиться на інфляційних очікуваннях, НБУ буде змушений діяти більш агресивно. Більш того, поточне зростання дохідностей американських облігацій, глобальне погіршення апетитів до ризиків і відсутність помітного прогресу в переговорах з МВФ суттєво зміщують ризики в бік необхідності більш жорсткої реакції з боку центрального банку.