Правда та міфи про військовий бюджет України

Проте деякі цифри все-таки потрапляють у відкритий доступ і дозволяють зробити певні висновки.

Читайте також: Ми готові захищатись навіть без міжнародної підтримки, – Порошенко

Зокрема, широкого розголосу набула інформація про те, що Україна спрямовує на потреби власної оборонної галузі 6% свого ВВП – це більше, ніж будь-яка з країн Північного Альянсу, до лав якого Україна прагне протягом багатьох років. На тлі невдоволення, висловленого президентом США Дональдом Трамом під час Саміту НАТО, щодо скнарості країн-партнерів Альянсу, коли мова заходить про обов'язкові внески, суттєві бюджетні вливання в українську "оборонку" виглядають більш ніж вражаючими.

Тож, як і куди йдуть гроші вітчизняних платників податків, і чи дійсно Україні необхідна фінансова допомога Заходу? Детальніше про це Mind розповів Михайло Жирохов, військовий експерт, історик, автор книг і статей з історії локальних конфліктів ХХ століття.

Оборонка – у цифрах. Отже, оборонні витрати у нас регулюються Стратегією національної безпеки й Концепцією розвитку сектора безпеки та оборони України, і повинні становити не менше 5% від валового внутрішнього продукту. При цьому аналогічний рекомендований показник для країн НАТО становить 2%. Однак особливість українського варіанту в тому, що військовий бюджет не завжди може виконуватися – так, було, наприклад, у 2015 і 2016 роках.

І другий момент – у наших реаліях рівень оборонних витрат завжди буде недостатнім. Оскільки всі роки незалежності (виключаючи дуже короткий період президентства Віктора Ющенка) велика частина оборонних витрат йшла на забезпечення особового складу, а технічна частина, як-то модернізація і переозброєння, фінансувалася за залишковим принципом.

На 2018 рік Верховною Радою України на оборонні витрати заплановані витрати на рівні 5% ВВП – це приблизно 156 мільярдів гривень.

З цієї суми Міністерство оборони отримає близько 60% – 86 млрд грн (+19 млрд у порівнянні з 2017 роком, і +70 млрд грн – у порівнянні з 2014-м). Остаточна розбивка за напрямками достеменно невідома. В цьому випадку можна орієнтуватися тільки на попередній варіант, представлений у вересні 2017 року, який був менше на 3 млрд грн, проте повною мірою відображає статті, куди будуть витрачені гроші.

Отже, розподіл був наступним:

• 60 млрд грн (або 72%) – на забезпечення діяльності Збройних сил України та підготовку військ.
• 16,36 млрд грн (або 19,7%) – на закупівлю й модернізацію військової техніки. За фактом саме цей напрям було посилено, і фактично він становить 21-22%.
• 826 млн грн – на будівництво житла для військових (ці витрати МО розглядає як основну перевагу для заманювання контрактників).
• 2,38 млрд грн – на медичне лікування, реабілітацію та санаторне забезпечення особового складу ЗСУ, ветеранів військової служби та членів їх сімей.
• 2,85 млрд грн – на підготовку військових фахівців у вищих навчальних закладах, підвищення кваліфікації та перепідготовку військових фахівців і державних службовців, початкову військову підготовку та патріотичне виховання молоді.

Решту фінансування розподілили таким чином:

• майже 73 млрд грн отримало МВС України;
• 9 млрд грн – Адміністрація Державної прикордонної служби;
• решту розділили між Адміністрацією держслужби спецзв'язку та захисту інформації України, а також спеціальними бюджетними програмами типу "Виконання державних цільових програм реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу, розробка, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей на підприємствах космічної галузі для виготовлення продукції оборонного призначення", або покупки житла для військових за бюджетні кошти.

У наявності типовий приклад бюджету "проїдання" – адже за останні роки чисельність збройних формувань зросла до рекордних за час незалежності країни 280 тисяч чоловік. Йде війна на Донбасі, і кожен день – це значні витрати із закупівлі палива, грошового утримання тощо. Величезні гроші також йдуть на підтримку ветеранів війни – як не як шість хвиль мобілізації, приблизно рік активних бойових дій, що приніс просто колосальну кількість поранених. Це все наслідки вторгнення – і прямі втрати бюджету.

Багато це чи мало. Для того, щоб розуміти наскільки наш оборонний бюджет відрізняється від будь-якого іншого, варто порівняти його з іншими. Навряд чи є сенс порівнювати з такими мастодонтами, як США, Китай чи Росія, цілком адекватним варто визнати порівняння з військовими бюджетами сусідів – наприклад, Польщі та Литви.

Читайте також: Поліція відкрила кримінальне провадження проти блогерів, які влізли на танковий склад у Харкові

Отже, український оборонний бюджет в еквіваленті становитиме приблизно 5,2 мільярдів євро.

При цьому польський бюджет 2018 року становить 41,4 млрд злотих (майже 10 млрд євро) – польська преса підкреслює, що це рекордний за обсягом бюджет за останні кілька років. За словами директора бюджетного департаменту Міністерства національної оборони Польщі генерал-лейтенанта Славоміра Пончека, значну частину фондів, які залишаються в розпорядженні міністра оборони (близько 27%), складають майнові витрати.

Велика частина бюджету (майже 32 млрд злотих, або 78%) призначена для забезпечення зовнішньої безпеки і недоторканності кордонів. Майже 3 млрд злотих (або 7%) планується виділити, зокрема, на закупівлю військової форми, палива і медичного обладнання. Більш 7 млрд злотих, тобто 18,3%, призначені на поточні витрати й освіту.

Одним з лідерів серед країн НАТО щодо збільшення видатків на оборону є невелика Литва. За період з 2014 по 2017 рік видатки країни по цій категорії виросли удвічі, причому більша частина була спрямована на інвестиції в модернізацію збройних сил (за цим показником країна – лідер в рамках НАТО).

У 2018 році оборонний бюджет країни становить 2,06% ВВП (873 млн євро). При цьому розподіл відбувається за стандартами НАТО: не більше 50% – на особовий склад (бюджет "проїдання") і не менше 20% (бюджет "розвитку") – на закупівлю зброї та військової техніки.

Підводячи підсумок. Можна говорити про те, що наш оборонний бюджет на даний момент не є збалансованим – велика його частина йде на забезпечення життєдіяльності збройних сил. І для цього є об'єктивні причини – війна на Донбасі, окупація Криму.

І ще. Нинішні темпи розвитку економіки хоча й показують деяке зростання, проте більше фінансування для оборонної сфери "підтягнути" через бюджет досить складно. Тим більше що на носі – вибори, і на урізання соціальних статей народні депутати не пішли б точно.

Проте навіть при такому бюджеті "проїдання" відбувається поступова модернізація озброєнь армії – не така швидка, як нам хотілося б, але процес йде. Варто згадати нові бронетранспортери, модернізовані літаки і вертольоти, бронекатери та багато іншого.

З вирішенням конфлікту на Донбасі можна очікувати, що фінансування піде за стандартами НАТО – з упором на закупівлю нового озброєння. Про це свідчать, наприклад, заяви вищих військових чинів, які вже анонсували закупівлі як нового ракетного озброєння для ЗСУ, так і танків, бронетранспортерів і багато чого іншого. При цьому основний акцент робиться на місцевого виробника, тобто бюджетні гроші "на війну" працюватимуть на економіку країни.

Автор: Михайло Жирохов. Джерело: Mind

Читайте також: Проросійські бойовики вбили російського найманця, коли той намагався здатися військовим ЗСУ