Провалы в реформировании: сможет ли Зеленский сохранить сотрудничество с МВФ

Передбачалось очистити орган, який уповноважений призначати та звільняти суддів – Вищу рада правосуддя. При ній мали створити етичну комісію з трьох міжнародників і трьох служителів Феміди, делегованих Радою суддів.

Интересно Чому Зеленський позбувся Гончарука та Рябошапки: які зміни відбулися в уряді

Перевагу за законом мали саме міжнародні експерти. Також звільнили весь склад Вищої кваліфкомісії суддів. На їхнє місце мали набрати нових доброчесних членів. Ще передбачалось скоротити склад Верховного суду з 200 до 100 людей. Цей пункт розкритикувала Венеційська комісія та міжнародні партнери.

Смотрите полный выпуск видеоблога Анны Калюжной "Политическая кухня" за 14 марта 2020:

Рішення про звільнення недоброчесних членів Ради правосуддя, Вищої кваліфкомісії та частини Верховного суду мали прийняти на спільному засіданні ВРП і етичної комісії.

Стан реформи на сьогодні

Два із трьох пунктів реформи Конституційний суд скасував взагалі. Він ухвалив своє рішення одразу після того, як Рада всіх звільнила. Тепер треба заново ухвалювати закон, бо на думку Конституційного суду такі повноваження не передбачені Конституцією.

У Центрі протидії корупції вважають, це означає, що парламент може ухвалити новий закон, за яким етична комісія буде незалежним органом, який перевірятиме на доброчесність членів Вищої кваліфкомісії і Ради правосуддя та зможе їх звільняти.

Також Конституційний суд вирішив скоротити членів кваліфкомісії суддів з 16 до 12 осіб, що теж незаконно. Крім цього, визнав незаконним скорочення і нове оцінювання суддів Верховного суду. До цього пункту міжнародники також мали зауваження.

Зараз фактично не може відбуватись жоден з етапів реформи. Вона не відбувалась і 4 місяці до того, доки Конституційний суд ухвалив своє рішення. Західні організації відмовились делегувати туди своїх людей. Отже, судова реформа Зеленського блокувалась ще до рішення Конституційного суду. Тепер президент може подати новий законопроєкт.

Чому Венедіктова очолює ДБР

Восени 2019 року Рада звільнила керівництво Державного бюро розслідувань. Тимчасово керувати відомством призначили депутатку "Слуги народу" Ірину Венедіктову. Вона, як і вимагає закон, одразу ж склала мандат. Обрати нового голову ДБР мали на конкурсі за 3 місяці, та цього не сталось.

Ірина Венедіктова / Фото пресслужба ДБР

За час тимчасового керування органом Венедіктова встигла оскандалитись спочатку псевдоконкурсом на посаду свого заступника, куди призначила Олександра Буряка. Він раніше був адвокатом Януковича у справі про масові розстріли на Майдані.

Ще пані Ірина направила до Генпрокуратури підозру проти Петра Порошенка, але Руслан Рябошапка відмовився її підписувати.

Руслан Рябошапка / Фото Ua-independent

Рада звільнила Рябошапку за активним наполяганням проолігархічних депутатів зі "Слуги народу", та прокремлівського ОПЗЖ. З 2020 року тільки очільник Генпрокуратури має право відкрити кримінальне провадження і погоджувати всі слідчі дії проти депутата.

Відставку Рябошапки не підтримали посли "Великої сімки". Водночас, вони не підтримують і звільнення очільника НАБУ Артема Ситника. Але це не зупиняє реєструвати законопроєкт, що зробить можливим звільнення директора Антикорупційного бюро.

Читайте также Новий Кабмін та невизначеність із МВФ: як інвестори сприйняли зміни в уряді України

Через сукупність цих провалів у реформуванні правоохоронного і судового блоку, МВФ може дійсно відмовитися від співпраці з Україною. Адже він (Володимир Зеленський – 24 канал) розпочинав її за інших умов і обіцянок щодо розвитку держави.