Скандал с Pandora Papers не впечатлил украинцев: самые громкие оффшорные истории Украины

13 октября 2021, 12:48

Международный консорциум расследователей открыл ящик Pandora Papers, среди фигурантов которого оказалось много громких украинских фамилий. Однако, это уже не потрясает украинцев, привыкших к коррумпированности власти и бизнеса. Оффшорная история Украины началась сразу же, как только она стала независимой. Далее читайте на украинском.

В останньому офшорному скандалі випливають олігархи та депутати різних скликань: Рінат Ахметов, Сергій Ківалов, Олександр Ярославський, Олександр Герега. Серед них згадується прізвище і чинного президента Володимира Зеленського. Що це значить?

Интересно За 9 лет работы с Коломойским: сколько налогов в бюджет уплатили компании "Квартала 95"

Pandora Papers не вразив українців

Офшорний скандал Pandora Papers хоч і обговорюється в пресі не один день, але він не створив ефекту політичного землетрусу в Україні. Причин для цього є дві.

Відеоблог "Чесна політика" на 24 каналі: дивіться відео


Перша. Справді, в розслідуванні фігурує чинний президент Володимир Зеленський. Він навіть потрапив на обкладинку британської газети The Guardian. Втім, його прізвище згадується не в сучасному контексті, а подій 2012 року, коли він займався приватним бізнесом, створивши один з найпотужніших медіаконвеєрів на пострадянському просторі під вивіскою "Квартал 95".


Офошори Зеленського не пов'язані із його політичною кар'єрою / Фото Getty Images

Зверніть увагу! Тоді при владі в Україні був авторитарний проросійський президент Віктор Янукович, лідерка опозиції Юлія Тимошенко сиділа в тюрмі, парламентські вибори супроводжувалися масовими фальсифікаціями, а медіа були під жорсткою цензурою. Тобто контекст участі Зеленського в офшорах стосується періоду, коли він навіть не думав про політичну кар'єру.

Тодішній режим Януковича, як багатьом здавалося, прийшов на десятиліття, а всі самостійні бізнеси вибудовували корпоративні системи захисту від рейдерства з боку його соратників. До речі, ще однією ознакою того часу було те, що Пол Манафорт справно отримував на свій кіпрський офшор платежі від оточення Януковича за політичний консалтинг та лобізм.


Офшори були захистом від рейдерства режиму Януковича / Фото 24 каналу

Звична справа для українського бізнесу

Друга причина відсутності великого резонансу в тому, що суспільство перенасичено інформацією на цю тему. Офшори є повсякденним явищем для багатьох великих та навіть середніх бізнесів в Україні. Цим в нас нікого не здивуєш.

К теме В расследовании Pandora Papers Украина лидер по количеству фигурантов: показательная инфографика

Навіть дрібні міні-маркети біля будинку також оформляються через офшори. Через офшори працюють всі великі мережі бензинових заправок, магазинів, навіть медіа, де можна прочитати критику офшорів. Для прикладу, головна площадка для атак на владу – телеканал "Прямий" Петра Порошенка – також рахується на офшорі з Британських Віргінських островів.

Творці першого офшорного монстра – Тимошенко і Лазаренко

Офшорна історія України почалася в 1992 році. Менше ніж через рік після отримання Україною незалежності, 2 жовтня 1992 році Юлія Тимошенко створила офшор Somolli Enterprised Limited, який згодом став фінансовим хабом української корупції.

Вона разом з чоловіком Олександром та третім бізнес-партнером і, заодно, сусідом по будинку Олександром Гравцем перебували на Кіпрі. Зайшовши до офісу туристичної компанії, вони домовилися, що чоловік власниці підприємства погодиться виконувати роль номінального директора Somolli Enterprised Limited. 

За законом, щоб офшор запрацював, директором фірми мав бути кіпріот – і ним став Андреас Петроу. У ході допитів у справі Павла Лазаренка, засудженого в США, Петроу зізнався, що тільки підписував документи і після тієї зустрічі ніколи не бачив Тимошенко, хоча виступав у ролі її номінального директора протягом багатьох років.

Це дозволило Тимошенко все своє життя спростовувати причетність до токсичної компанії, користуючись офшорними правилами анонімності.

Так з'явився перший офшорний монстр, який служив не лише для персонального збагачення Тимошенко, але й був інструментом розплати з Лазаренком за просування інтересів Єдиних енергетичних систем України.

Тимошенко в якості відкату платила Лазаренку половину своїх доходів. Як встановило ФБР США, вона переказала з Somolli Enterprises на транзитні рахунки Лазарненка мінімум 100 мільйонів доларів.

Після відставки з посади прем'єр-міністра Лазаренко разом із Тимошенко пішли у велику політику, витрачаючи отримані в офшорах гроші на партію "Громада" та пул власних медіа. Так вони набули всіх ознак олігархічного клану середини 1990-х років.


У США Павла Лазаренка звинувачували за відмивання грошей / Фото "Подробности"

З цих же грошей Лазаренко купував нерухомість у Каліфорнії – віллу в містечку Новато біля Сан-Франциско за 6 мільйонів 745 тисяч доларів. Цей маєток, у якому 10 спалень і 9 санвузлів, американський уряд згодом конфіскував у Лазаренка для погашення його фінансових зобов'язань згідно з рішенням суду.

Причини популярності офшорів на початку незалежності України

Офшори стали популярними на початку незалежності України ще й тому, що нова держава була дуже наївна в прагненні залучити іноземні інвестиції. Тоді Україна пропонувала податкові пільги для компаній з іноземним капіталом.

У підсумку, усі перші олігархічні групи створили собі офшорні підприємства, деякі навіть на території США, після чого завели їх у акціонери свого українського бізнесу. У результаті, отримали подвійну пільгу на податки – як в Україні, так і в офшорній зоні.

Зауважте. Бум інвестицій це не спричинило, зате далі підштовхнуло політичну корупцію в Україні. А деякі з цих компаній за рішеннями корумпованих судів поновлювали собі пільги навіть після 2010 року.

Коли Янукович став президентом, для безподаткового імпорту нафтопродуктів була задіяна компанія "Лівела". У той час втрати бюджету виміряли в півмільярда доларів, а компанію пов'язували з Андрієм Клюєвим.

Схеми партнера Яценюка та Порошенка – Мартиненка

Інший приклад корупції з використанням офшор, про який ми можемо говорити уже на рівні рішення суду – це схеми колишнього депутата Миколи Мартиненка, політичного партнера Арсенія Яценюка та бізнес-партнера Петра Порошенка. Мартиненко зумів вставити свою фірму-посередника "Брадкрест" для отримання відкатів при закупівлі атомними станціями України обладнання на чеському заводі "Шкода".


Завдяки своїй фірмі-посередника Мартиненко отримав чималі відкати / Фото 24 каналу

Фірма була створена в офшорній зоні – на Панамі – та записана на місцевого громадянина. Втім, тільки у швейцарському банку у спеціальному формулярі "А" вказали прізвище українського депутата як кінцевого бенефіціара цих корупційних платежів.

Швейцарія визнала винним, Україна не може

У результаті, суд Швейцарії визнав Мартиненка винним у відмиванні 2,8 мільйонів євро та присудив до 28 місяців тюрми, з яких один рік – безумовного відбуття покарання за ґратами. В Україні справа на цих самих доказах затягується. Вона все ще слухається в антикорупційному суді, а адвокати Мартиненка всіляко зривають процес – йдуть із засідань, залишаючи клієнта беззахисним та змушуючи суддю переносити слухання.

Усі наведені історії є прикладами чорного боку офшорів. І якби Тимошенко в 1992 році використовувала офшори не для виплат хабарів за ексклюзивні газові контракти, пролобійовані Лазаренком в російському Газпромі, а займалася звичайним бізнесом, то і питань до неї майже не було б.

Сумнівний, але легальний інструментарій

Офшори, в моєму розумінні – це сумнівний, але легальний інструментарій, який існує в світі задовго до мого народження. Він дозволяє досягати однієї або кількох цілей одночасно.

Так, приховувати кінцевих бенефіціарів. Так, отримувати податкові переваги. Так, проводити угоди за британським правом з судовою суперечкою в Лондоні. Так, оберігати бізнес від рейдерських атак. Так, легше отримувати кредити в провідних банках світу. Так, випускати єврооблігації на компаніях з нульовою історією, яку легко перевірити юристам.

К слову В США помогли китайцам купить через офшоры акции "Мотор Сичи"

Тобто офшор – це не дуже благородний інструментарій, яким може користуватися як чесний бізнес, так і корупціонер. Мій особистий приклад: платежі за рекламу, розміщену на моєму каналі в YouTube, приходять з Ірландії, а не з Кремнієвої долини штату Каліфорнія. Чому? Бо Ірландія теж має податкові пільги.

Чим відрізняються офшори Зеленського і Порошенка

Я піду проти хвилі обурення та спробую розрізняти офшори Зеленського та офшори Порошенка, який 5 років тому потрапив у скандал Panama Papers. Офшори Зеленського пов'язані з 2012 роком, коли він одночасно з десятками тисяч інших бізнесів діяв у середовищі, що існувало в реаліях України Януковича. Разом з тим, своїх часток в офшорах він позбувся до інавгурації на посаду президента.

Читайте также НАБУ проверит транзакции "Приватбанка", которые попали в Pandora Papers

Історія офшорів Порошенка – це історія політика, який з 1998 року не має права займатися бізнесом, який був президентом, але більшість часу присвячував своїм фінансовим інтересам. Останні 23 роки в політиці Порошенко робив бізнес і активно використовував офшори. Він продав завод Ленкузня Сергію Тігіпку через офшори, оформив свій телеканал "Прямий" на офшори.

Він купував твори мистецтва через офшори, а потім легалізовував їх в Україні, завозячи під виглядом виставки на території консульства Сейшельських островів на чолі зі своїм другом Олегом Гладковським. Оформляв свої приватні авіаперельоти через офшорну компанію.

Порушення полягають щонайменше в двох площинах: по-перше, політик не має права займатися бізнесом; по-друге, оптимізувати податки в країни, яка найняла тебе на роботу, є аморальним.

Мейнстрим на деофшоризацію

Зрештою, позитивний вплив скандалу з Pandora Papers полягає в тому, що тема деофшоризації стає новим мейнстримом, а це значить, що поле таких операцій буде звужуватись. Також 2022 року в Україні запрацюють нові правила оподаткування операцій з офшорами, за якими їхня привабливість зменшуватиметься.