Немає в Україні більших злочинців, аніж люди в погонах
Гонгадзе – в Кучми, депутат Лозінський – в Ющенка, у Януковича – Врадієвка, у Порошенка – Шеремет й тепер от Гандзюк.
Переслідування, напади і вбивства журналістів, активістів та й простих громадян, які з тих чи інших причин не вгодили можновладцям, – це давно нормальна практика для вітчизняних "царьків", які поділили Україну на вотчини й безкарно там правлять, маючи в особистому підпорядкуванні суди, прокурорів та поліцію.
Читайте також: Після трагедії Катерини Гандзюк Луценко має піти у відставку, – Садовий
Згадаємо факти
В 2010-му депутат від Блоку Юлії Тимошенко вбив місцевого мешканця, який зайшов до його мисливських угідь. Вбивав довго й не сам, а в компанії з місцевим прокурором та чільником міліції. Справу не вдалося зам'яти, й вона набула розголосу лише тому, що це сталося це напередодні президентських виборів.
В 2013-му у Врадіївці місцеві менти зґвалтували й намагалися вбити місцеву мешканку. Їх потім "покривало" керівництво поліції, й навіть суд відмовився арештовувати ґвалтівників. Справу не вдалося "зам'яти" лише через масові протеси й штурм райвідділку обуреними місцевими мешканцями.
В 2018-му кислотою обливають активістку Катерину Ганзюк. Вона померла в лікарні після страждань впродовж трьох місяців. Вбили її – бо мала тривалий конфлікт з місцевими "мєнтами".
Подібних випадків – навіть не десятки, їх сотні. В усіх замовниками нападів й вбивств є можновладці, яким заважають активісти чи журналісти. Ті ж можновладці вважають, що вправі карати на смерть простих українців, адже, як казав Сталін:
Немає людини – немає проблеми.
Такі методи стали можливими, адже у нас в країні повністю відсутнє верховенство права, в нас відсутні правоохоронні органи й суди, адже не можна поліцією й служителями Феміди називати ту кланову спільноту, яка в Україні носить погони й мантії. В них немає завдання карати винних, їхнє завдання – обслуговувати інтереси вітчизняних феодалів, за що їм дозволяють і собі грошей "мутити" – на нас з вами безправних вівцях.
Зміни без змін
І немає в нас у країні більших злочинців, аніж люди в погонах. Саме люди в погонах вбили Георгія Гонгадзе й ґвалтували Ірину Крашкову у Врадіївці – могли собі це дозволити, адже були впевнені у своїй безкарності.
Могли собі дозволити бити кийками, обливати водою на морозі, а потому й розстрілювати протестувальників на Майдані – адже були впевнені у своїй абсолютній безкарності. Так і сталося, до речі – більшість беркутівців, окрім тих, хто не від великого розуму втік до Росії, перевели потім у поліцію спеціально призначення.
Щоправда, кількох "цапів-відбувайлів" для проформи судять, але за законом Савченко вони вже заробили собі звільнення просто у залі суду, щойно вирок оголосять. Тож Україна вчергове втратила свій шанс змінитися. Не таких реформ ми очікували від влади Майдану. Бо купити за американські гроші чорну форму патрульним – це, звісно, добре, але ми все ж таки сподівалися, що кров Героїв Небесної Сотні стане вироком для українського "монстра" під назвою Міністерство внутрішніх справ.
Сподівання виявилися марними, "монстр" лише отримав нових хазяїв – котрі, як і їх попередники, про "монстра" дбають, аби час від часу мати можливість натравити його на своїх ворогів.
Читайте також: "Її вбили": через смерть Гандзюк активісти збирають мітинг під МВС