В Арктиці знайшли невідомий природний процес, який кліматологи ніколи не враховували в моделях
Науковці виявили в Арктиці раніше невідомий природний процес, який здатний масово створювати частинки для формування хмар. Це відкриття може докорінно змінити наше розуміння того, як регіон реагує на глобальне потепління та як він відбиває сонячне світло назад у космос.
Нова хімія арктичного неба
Дослідження, результати якого опублікували в журналі Nature Geoscience, провела міжнародна група вчених на чолі з Бірмінгемським університетом. Вони знайшли перші докази того, що на межі танення льоду та відкритого океану відбувається раніше непомічений хімічний процес. Під впливом сонячного світла біологічні речовини з морської води та льоду змішуються, перетворюючись на своєрідне "насіння" для хмар.
Йод, сірка та органічні сполуки, які природним чином виділяються в повітря, сприяють утворенню нових атмосферних частинок. Поблизу краю морської криги дослідники спостерігали, як кількість частинок, здатних утворювати краплі хмар, зросла в 50 разів лише за одну добу. Під час експедиції на судні Discovery навколо Гренландії вчені зафіксували, що концентрація таких частинок піднімалася з 50 до 1 500 на кубічний сантиметр.
Наші результати дають першу реальну перевірку нещодавно виявленого механізму атмосферної хімії, що включає йодні оксокислоти та сірчану кислоту,
– прокоментував асистент професора атмосферних наук у Бірмінгемському університеті Джеймс Брін.
Роль нових молекул у рості хмар
Команда також ідентифікувала абсолютно новий клас атмосферних сполук – йодовмісні окислені органічні молекули (I-OOMs). Вони відіграють роль "каталізатора", який допомагає дрібним новоствореним частинкам рости до розмірів, достатніх для того, щоб стати основою для хмар.
Дослідники виявили докази утворення нових частинок протягом понад 80% сонячних днів, що свідчить про поширеність цього явища в цій частині Арктики. Процес починається з викиду сполук в атмосферу, які потім хімічно трансформуються під дією сонячного світла.
Наше відкриття важливе, оскільки ці нові частинки впливають на хмари, які відіграють критичну роль у тому, скільки тепла утримується або відбивається,
– заявив професор атмосферної біогеохімії Бірмінгемського університету Цонгбо Ши.
Наслідки для глобального клімату
Арктика прогрівається втричі швидше, ніж решта планети. Танення льоду відкриває все більші площі води та біологічно активних зон, де може відбуватися формування нових частинок. Цей процес безпосередньо впливає на радіаційний баланс Землі: більша кількість або більша товщина хмар може прискорити танення льоду або, навпаки, охолодити відкритий океан.
Попри важливість цього явища, сучасні кліматичні моделі раніше його не враховували. Тепер дослідники працюють над тим, щоб інтегрувати ці дані в прогнози, аби зробити їх точнішими та зрозуміти, як арктичні зміни впливають на клімат усієї планети.