Чи законно навчати моделі ШІ на книгах, захищених авторським правом

Тонка межа між навчанням і крадіжкою

Останні судові процеси у Сполучених Штатах Америки демонструють, що правова система просто не встигає за стрімким розвитком технологій штучного інтелекту. Один із найгучніших прецедентів стався минулого року, коли суддя виніс доленосне рішення у справі проти відомої компанії Anthropic. Суд зобов'язав розробників виплатити колосальну суму компенсації у розмірі 1,5 мільярда доларів групі авторів, чиї книги використали для навчання мовних моделей. 

Проте найцікавіше криється в деталях: суддя визнав сам процес навчання ШІ абсолютно законним, а гігантський штраф наклав лише за те, що компанія скачувала літературу з піратських тіньових бібліотек в інтернеті.

Читання книг проти копіювання

Суддя Вільям Алсуп у згаданій справі Anthropic порівняв роботу штучного інтелекту зі звичайним письменником, який читає праці своїх попередників, щоб навчитися ремеслу та створити щось принципово нове, а не просто скопіювати чи замінити оригінал. Таке трактування грає на користь великих технологічних корпорацій, для яких навіть величезні штрафи є мізерними витратами. Наприклад, компанія Anthropic прогнозує річний дохід у розмірі близько 200 мільярдів доларів до 2028 року. Тому виплата півтора мільярда доларів виглядає лише невеликим податком на розвиток технологій.

Я вважаю це загалом доброю новиною для розробників штучного інтелекту, оскільки суддя прирівняв навчання моделей до читання та засвоєння матеріалу, а не до його копіювання, 
– прокоментувала експертка з технологічного права Кеті Гелліс.

Вона додала, що класичне авторське право захищає твори від копіювання, але новітні закони не обмежують споживання, досвід або просте читання літератури.

Застарілі закони та доктрина доброчесного використання

Основна проблема полягає в тому, що чинний американський закон про авторське право ухвалили ще у 1976 році. Юристи змушені застосовувати правила півстолітньої давнини до технологій майбутнього, які повністю змінюють глобальний ринок праці. Наразі більшість суперечок точиться навколо юридичного терміну "трансформативне використання". Це частина доктрини доброчесного використання, яка дозволяє брати захищені матеріали без дозволу для критики, пародії чи навчання. Проте суди оцінюють кожен випадок окремо, зважаючи на те, чи створює новий продукт пряму конкуренцію оригіналу.

Зараз усі дуже занепокоєні, оскільки судова практика залишається надзвичайно суперечливою, а законодавство просто не встигає за прогресом, 
– заявив старший юрист та засновник практики інтелектуальної власності в компанії JWL International Джейсон Гендерсон.

Він зауважив, що суди зазвичай виступають проти навчання штучного інтелекту, якщо кінцевий продукт планують використовувати для прямої конкуренції на ринку з авторами першоджерела.

Конкуренція як головний критерій у суді

Яскравим прикладом такого підходу став судовий позов медіагіганта Thomson Reuters проти дослідницької компанії Ross Intelligence. Позивачі звинуватили конкурентів у копіюванні їхнього юридичного контенту для створення власної платформи на базі штучного інтелекту. Суддя вирішив, що дії відповідачів не підпадають під доктрину доброчесного використання, оскільки розробники створювали нову платформу для прямого суперництва з Thomson Reuters.

Поки що звичайним авторам важко довести у суді, що чат-боти безпосередньо конкурують з художньою літературою, генеруючи власні тексти. Проте ситуацію додатково ускладнює ще один прецедент. У справі під назвою Thaler проти Perlmutter суд визнав, що контент, який штучний інтелект згенерував повністю, взагалі не підлягає захисту авторським правом. Це створює нові виклики, адже тепер суспільству доведеться шукати інструменти, щоб визначати точний відсоток людської участі в написанні книг. 

Оскільки більшість судових процесів проти розробників ШІ досі тривають, остаточні правила гри сформулюють ще не скоро. Попри це, перші юридичні рішення вже зараз визначають майбутнє всієї технологічної індустрії.