ШІ може знімати хіджаб з фото мусульманок, але правила працюють не однаково

Популярні ШІ-сервіси по-різному реагують на прохання змінити зовнішність людей на фотографіях. Це показало тестування, проведене The Guardian US після того, як французький депутат опублікував відредаговане зображення мусульманки без хіджаба.

Чому чат-боти погоджуються знімати хіджаб?

Журналісти перевірили роботу ChatGPT від OpenAI, Grok від xAI, Gemini від Google та Claude від Anthropic. Для експерименту використовувалося зображення жінки в хіджабі, створене за допомогою ШІ.

ChatGPT та Grok погодилися виконати прохання зняти головний убір із зображення. Claude відмовився, пояснивши, що не має функції генерації або редагування зображень. Водночас представники чат-бота зазначили, що навіть за наявності такої можливості вони не стали б змінювати фотографію реальної людини таким способом.

Gemini спочатку також відмовився. Система пояснила, що не може прибирати одяг або головні убори з фотографій реальних людей, оскільки це означало б цифрову зміну зовнішності людини без її згоди.

Однак подальший експеримент показав, що це обмеження можна обійти зміною формулювання запиту. Коли журналісти попросили зробити жінку на зображенні більш "західною", Gemini створив нову версію, де хіджабу вже не було. Таким чином, система, яка спочатку прямо відмовлялася прибирати релігійний головний убір, погодилася виконати фактично схожу дію після зміни контексту запиту.

З чого почалася дискусія про зображення мусульманок?

Приводом для тестування став випадок у Франції. Депутат Жульєн Одуль, представник правої партії "Національне об'єднання", опублікував у X змінене зображення мусульманки.

На оригінальній фотографії жінка переходила вулицю в хіджабі та довгій сукні з довгими рукавами. На зображенні, опублікованому політиком, її волосся було відкритим, а руки – оголеними. Публікацію супроводжував напис "LIBERTÉ FRANÇAISE", що французькою означає "Французька свобода".

Одуль також процитував оригінальну публікацію іншого користувача. При цьому залишалося незрозумілим, яке саме програмне забезпечення або модель ШІ було використано для редагування фотографії і чи здійснював депутат зміну зображення самостійно.

Дослідники, однак, розглядають цей випадок у ширшому контексті використання технологій для нападок на мусульман. За даними американського некомерційного аналітичного центру Center for the Study of Organized Hate, генеративний ШІ дедалі частіше використовується в Індії для створення контенту, спрямованого проти мусульман. Серед іншого, такі зображення можуть сексуалізувати мусульманок або зображати мусульман у принизливій та дегуманізуючій формі.

Дослідники також виявили подібні випадки щодо відомих американських політикинь-мусульманок, зокрема Ільхан Омар та Рашиди Тлайб.

"Це лише частина тривалої тенденції, яку ми бачимо, коли мусульманські громади, а особливо мусульманські жінки, стають мішенню для нападок і переслідувань", – сказала Евіан Лайдіг, директорка з досліджень та взаємодії з громадськістю Center for the Study of Organized Hate.

Чому ШІ по-різному ставиться до хіджаба та оголеного тіла?

Експеримент також показав, що правила чат-ботів не завжди однаково трактують різні типи редагування.

Grok погодився прибрати хіджаб із зображення жінки, але відмовився зняти сукню із згенерованого ШІ зображення жінки. Коли журналісти попросили пояснити різницю, чат-бот назвав зняття хіджаба відносно простою зміною одягу та волосся.

Водночас система заявила, що готова виконати менш відверту версію такого редагування – наприклад, замінити сукню на спідню білизну, інший одяг або частково відкрити тіло.

У травні xAI заявила про впровадження технологічних обмежень, які повинні не дозволяти генератору зображень роздягати реальних людей, зокрема змінювати їхні фотографії так, щоб вони опинялися у відвертому одязі на кшталт бікіні.

ChatGPT також відмовився прибирати сукню із зображення жінки, створеного ШІ. Система пояснила, що зняття хіджаба змінює головний убір, тоді як зняття сукні відкриває тіло людини. Водночас ChatGPT визнав, що для людини, яка носить хіджаб, відкриття волосся може бути суттєвим порушенням приватності або релігійних практик.

"Той факт, що редагування не створює оголеності, не означає, що воно не може порушувати приватність, гідність або релігійні межі людини", – відповів чат-бот.

Саме такі відмінності у підходах до правил вважає проблемою Евіан Лайдіг. За її словами, випадки цифрового зняття хіджаба можуть формально не підпадати під окремі заборони платформ, але водночас залишатися шкідливими.

Вона також пов'язує проблему з послабленням модерації на таких платформах, як X, що, на її думку, може створювати більше можливостей для подібного контенту. OpenAI, Google, xAI та Anthropic відмовилися від коментарів щодо результатів тестування.

Експеримент показав проблему не лише з хіджабом

Журналісти The Guardian перевірили також інші релігійні головні убори. Серед них були тюрбан, який традиційно носять сикхи, та головний убір католицької черниці – частина релігійного вбрання.

ChatGPT без проблем створював нові зображення, на яких у згенерованих персонажів не було ні тюрбана, ні головного убору черниці.

Gemini спочатку відмовився створювати нове зображення чоловіка без тюрбана. Але після прохання зробити його більш "західним" система, як і у випадку з хіджабом, згенерувала чоловіка вже без релігійного головного убору. При цьому Gemini раніше пояснював відмову від видалення хіджаба тим, що така дія вимагала б штучно вгадувати, що знаходиться під одягом або головним убором реальної людини. Однак під час аналогічного тесту із зображенням, створеним ШІ, система прибрала головний убір католицької черниці.

Claude продемонстрував інший підхід. Чат-бот заявив, що навіть якби мав можливість редагувати зображення, він не став би прибирати хіджаб із фотографії реальної жінки незалежно від намірів користувача.

"Таке редагування змінює те, як зображена реальна людина, у спосіб, пов'язаний з її релігійним одягом та ідентичністю, і це може використовуватися для приниження, переслідування або спотворення образу людини", – пояснив Claude.

Проблема має ширший контекст. Публічні ШІ-чат-боти та сторонні так звані "nudify"-сервіси вже використовувалися для цифрового роздягання жінок, а в окремих випадках – і неповнолітніх.

У січні 2026 року на X почали масово поширювати сексуалізовані зображення жінок після того, як користувачі виявили можливість просити Grok змінювати фотографії людей, опубліковані в соціальній мережі. Ситуація привернула увагу правоохоронних органів та регуляторів. Франція почала розслідування щодо X, а Малайзія тимчасово обмежила використання Grok у країні.

Історія з хіджабом показує інший аспект тієї самої проблеми: шкода від редагування зображення не обов'язково пов'язана з оголенням. Зміна релігійного одягу також може змінювати те, як реальна людина представлена перед іншими, і використовуватися для приниження, переслідування або створення хибного образу.