Колись шокувала всіх: чому виделку спочатку називали "диявольським" винаходом

Чому звичайна виделка так обурювала людей і як їй вдалося стати невід'ємною частиною повсякденного життя – розповів National Geographic. 

Цікаво Це не випадковість: чому у стародавніх статуй майже завжди немає носа 

Чому виделку вважали гріховною?

Перші виделки використовували ще у Стародавній Візантії та на Близькому Сході, однак до Західної Європи вони потрапили лише приблизно в XI столітті. Саме тоді й виникла одна з найвідоміших історій, яка надовго зіпсувала репутацію цього столового приладу. 

За переказами, візантійська принцеса Марія Аргіропуліна, яка вийшла заміж за венеційського дожа, відмовлялася їсти руками. Для трапез вона використовувала невелику золоту виделку із двома зубцями. 

Така поведінка викликала хвилю обурення серед духовенства. Один із церковних діячів заявив, що Бог уже дав людині "природні виделки" – пальці, а тому користування металевим прибором є проявом гордині та надмірної розкоші. 

Коли принцеса невдовзі померла від хвороби, багато хто сприйняв це як "Божу кару" за марнославство. Саме після цього виделку почали називати "диявольським винаходом", а її поширення в Європі надовго загальмувалося. 

Перші виделки, які збереглись до наших днів / The Metropolitan Museum of Art

Від предмета розкоші до повсякденності 

Попри критику, поступово виделка почала набирати популярності в італійських містах-державах. Насамперед її використовували представники аристократії, адже золоті та срібні прибори були дорогими й підкреслювали високий статус власника. 

У XVI столітті моду на виделки до Франції привезла італійська шляхтянка Катерина Медічі після шлюбу з майбутнім французьким королем Генріхом II. 

Спочатку французька знать висміювала новинку, вважаючи її дивною та незручною, але вже через кілька десятиліть вона стала частиною королівського етикету. 

Поступово мода поширилася й на інші країни Європи. В Англії виделки почали активно використовувати лише у XVII столітті, а широкого вжитку вони набули ще пізніше. 

Чому люди так довго не довіряли виделці?

Історики пояснюють, що справа була не лише у релігії. У середньовіччі їсти руками вважалося абсолютно природним, а спеціальні прибори здавалися зайвою розкішшю. 

Крім того, ранні виделки мали лише два зубці й були менш зручними за сучасні. Лише із розвитком культури застілля та правил етикету виделка перестала бути символом марнославства й стала звичайним предметом побуту. 

Сьогодні важко повірити, але колись через неї точилися справжні суперечки, а люди щиро вірили, що користуватися нею – гріх.