В Україні є села з назвами, що звучать як жарт: звідки вони насправді взялася
Деякі назви українських сіл сьогодні звучать настільки незвично, що їх легко прийняти за невдалий жарт. Проте за такими словами часто стоять давні ремесла, прізвиська, особливості місцевості та історії, які зовсім не мають сучасного кумедного підтексту.
Чому жителі давали своїм поселенням саме такі назви та що насправді означали ці слова кілька століть тому, пише 24 Канал.
Песець на Хмельниччині
Назва цього села сьогодні може викликати зовсім не історичні асоціації. Однак її походження пов'язують із давньою назвою тварини.
За легендою, Песець заснував у 1255 році князь Данило Галицький. Під час полювання в місцевих лісах він нібито вполював рідкісного хижака.
Слово "песець" у давнину використовували для позначення лисиці, зокрема її північного різновиду. Тож назва села могла мати цілком природне походження.
Пуків на Прикарпатті
З назвою Пуків теж легко придумати сучасний жарт, але історія тут зовсім інша. Існує кілька версій її походження.
За однією з них, назва пов'язана з давнім особовим іменем Пук. Інша версія виводить її від слова "путь", тобто шляху.
Є також припущення, що спочатку село могло називатися Буків – через букові ліси, які росли в цій місцевості.
Сукачі на Київщині та Волині
Сьогодні це слово має зовсім інше звучання, але колись "сукати" означало звивати або скручувати. Саме від цього слова могла походити назва села.
Ймовірно, вона була пов'язана з ремеслом місцевих мешканців, які виготовляли мотузки, канати та інші плетені вироби.
Тобто за назвою, яка сьогодні звучить доволі кумедно, може ховатися цілком звичайна історія про давнє ремесло.
Бухалове на Полтавщині
Назва Бухалове теж одразу викликає певні асоціації. Проте алкоголь тут, схоже, ні до чого.
За однією з версій, село отримало назву від прізвища Бухал. У давнину це слово могло вживатися щодо пугача або людини з дуже гучним голосом.
"Бухалове" могло буквально означати поселення, пов'язане з людиною, яка мала відповідне прізвисько чи прізвище.
Зади на Львівщині
І нарешті — Зади. Назва звучить так, ніби її придумали спеціально для сучасного гумористичного списку, але пояснення максимально прозаїчне.
Поселення виникло як хутір "на задах", тобто на віддаленій частині або околиці старішого поселення Волощі.
Такі назви могли виникати просто через розташування нового хутора щодо вже існуючого села. З часом описове слово закріплювалося як офіційна назва.
Багато назв населених пунктів зберегли слова, які змінили своє значення або просто вийшли з повсякденного вжитку. Тому те, що сьогодні звучить смішно, для людей кілька століть тому могло бути цілком звичайним словом.
Іноді назва села – це фактично маленька підказка до його історії: вона може розповісти про давній промисел, прізвисько першого поселенця, навколишню природу або навіть розташування поселення.