Найстрашніші б'юті-тренди в історії: навіщо жінки спеціально труїли себе
У XIX – на початку XX століття заради краси жінки були готові на те, що сьогодні здається немислимим. Тоді ці треш-засоби рекламували як справжній еліксир молодості, хоча насправді вони повільно, а подекуди і стрімко руйнували організм.
Матеріал Molly Brown House Museum розповів про моторошні б'юті-практики минулого, які в прямому сенсі зводили людей у могилу.
Дивіться також Стала іконою ЛГБТК+ у скандальному шлюбі: несподівані факти про особисте життя Фріди Кало
Еталон краси – "смерть від туберкульозу"
У ті часи в тренді були два основні макіяжі: "Англійська троянда" та "Гримована леді".
Головною метою жінок було досягнення максимальної блідості, що свідчило про високий статус і відсутність потреби працювати під сонцем.
Через це суспільство ідеалізувало вигляд людей, які страждали від туберкульозу. Бажаний образ жінки містив водянисті очі, напівпрозору шкіру та вигляд "небіжчика в агонії".
Краплі для сліпоти та нарощування вій під кокаїном
Для досягнення ефекту "блискучих і водянистих" очей жінки капали в них беладону. Ефект тримався довго, проте регулярне використання цієї рослинної отрути гарантовано призводило до повної сліпоти.
На ніч обличчя покривали шаром опіуму, вранці змивали аміаком, а рідкі брови "лікували" ртутними сполуками.
Французький бренд Tho-Radia випускав крем із додаванням значної кількості радію, який мав "освітлювати" шкіру.
На повіки та внутрішню сторону слизової оболонки наносили розчин кокаїну як анестезію. Потім майстер брав звичайну швейну голку, протягував через неї волосину, вирвану з голови клієнтки, і буквально пришивав її до повіки.
Миш'як замість вітамінів
Надзвичайно популярними були "пластівці для обличчя з миш'яком", які вільно продавалися в аптеках та через каталоги товарів. Їх рекламували як абсолютно безпечний засіб, що очищує шкіру.
А в Чехії жінки навіть регулярно купалися в гарячих джерелах із високим вмістом миш'яку, аби відбілити все тіло.
Наслідками такого "догляду" ставали руйнування нервової системи, пошкодження нирок, облисіння, специфічні нарости на шкірі (кератоз), вітиліго та рання смерть.
Вбивчі сукні та шпалери
Небезпека підстерігала жінок не лише біля туалетного столика, а й у гардеробі чи власній спальні. Справжнім хітом епохи став яскравий смарагдово-зелений колір. Секрет його насиченості крився у суміші міді та триоксиду миш'яку.
Цим пігментом фарбували все: від суконь до домашніх шпалер і штучних рослин. Тогочасні лікарі підрахували, що пишна бальна сукня з такої тканини містила близько 900 зерен миш'яку.
При цьому смертельною дозою для дорослої людини є всього 4 – 5 зерен. У вологих кімнатах, де стіни були обклеєні зеленими шпалерами, миш'як вступав у реакцію з грибком і виділяв токсичний газ. Люди буквально засинали й не прокидалися, навіть не торкаючись стін.
Найстрашніше те, що вікторіанці чудово знали про токсичність цих речовин, але свідомо ігнорували небезпеку заради швидкоплинної та смертоносної краси.