80% запитів – проблеми зі стосунками: інтерв'ю з психологом Яною Барановою

Чим небезпечне Google-лікування

В українських родинах з'явився тренд піклування про ментальне здоров'я й розв'язання психологічних проблем зі спеціалістом? Чи поки про це рано говорити?

Порівнюючи з 2002 роком, сьогодні тренд – стрімкий. З'явилися різні способи та методи психотерапії й в людини вже є широкий вибір, до якого спеціаліста йому краще піти й кого підібрати для себе. Однак, порівнюючи із європейським чи американським рівнем, нам ще рухатися та рухатися.

Читайте також Обман з любов'ю: як невинна маленька брехня може допомогти зберегти стосунки

Я думаю, що до рівня західних країн ми наблизилися на 50%, не більше. Там психолог чи психоаналітик – це так просто, як сходити до лікаря, щоб себе відчувати добре.

Ось у вас з'являється проблема, ви зустрічаєтесь з подругою і починаєте одна одну "грузити". Від цього проблема не вирішиться і вечір, м'яко кажучи, буде проведений не дуже добре.

Якщо завжди перекладати свої проблеми на друзів, через деякий час вони не захочуть зустрічатися з вами. Від цього втрачаються друзі, тому, якщо є проблема – треба йти до спеціаліста, а не займатися Google-лікуванням.

Як показала ваша практика, які є причини страху чи сорому звернутися до спеціаліста?

"Я що не нормальний? Хворий якийсь? Чого я туди піду? Сама сходи", – це найпопулярніше у сім'ях, що відповідають один одному чоловік та жінка. Це традиційна відповідь. Наприклад, жінка пропонує, а чоловік каже: "Тобі треба, йди й розбирайся, сама винна".

У нас немає розвиненої культури, люди сприймають це різко й негативно. У школах зараз вже почали навчати основи психології і я цьому дуже радію. Треба з маленького віку формувати цю культуру.

Я зі своєю колегою колись у Донецьку вирішили провести наш перший соціальний експеримент. Ми зробили запрошення і покликали пари, які планували одружитися, на консультацію. Ні одна сімейна пара не прийшла для того, щоб з самого початку подивитися один на одного та зняти "рожеві окуляри".

Стосунками треба займатися / Фото Аліни Туришин, 24 канал

На початку стосунків всі переконані, що у їхніх відносинах нічого не трапиться. Чоловік думає, що жінка залишиться такою завжди вродливою, доброю, чуйною І через деякий час не розуміють, чому та звідкіля в неї потім стільки претензій та образ. А жінки своєю чергою впевнені, що з часом виправлять всі недоліки, які не подобаються у їх супутниках. Вони починають разом жити й очевидно, що його вона не змінить, а її зовнішність буде з роками не така, як у молодості. І через деякий час люди дивляться один на одного і думають: "Що? І за тебе я хотіла вийти заміж?". А насправді все видно одразу і в кожному з нас є і плюси й мінуси.

До теми Секрети щасливих пар: які звички допомагають зберігати стосунки

Ми завжди бачимо у людині лише те, що хочемо бачити, але інша сторона медалі присутня завжди. І коли акцент зміщується, починаєш задавати собі питання, а куди ділося все хороше, що я бачив? У парах треба розмовляти й бути готовим до змін.

Хвороба століття

Депресія – це дійсно хвороба 21 століття чи ні?

Це трендовий термін зараз, але насправді це тяжка і глибока хвороба. Шлях у депресію – це коли людина повертається до стіни, згортається у позу зародка й відвертається від всього світу. Вона йде в себе і втрачає будь-яке зацікавлення до соціуму. Це важка хвороба і виводити з такого стану буває дуже важко. Але і до депресії ми йдемо маленькими кроками. І знову таки, таку дорогу вибирають "жертви". Але серед людей вона не поширена.

Який страх найбільше заважає людям повноцінно жити?

Період турбулентності, страх перед майбутнім, коли немає стабільності. Людям важко в такому стані жити, особливо старшому поколінню. Треба розуміти, що є зміни, якими ми не керуємо і на які ми не можемо вплинути. Ми можемо змінити лише відношення до ситуації й бажання жити в нових умовах добре. Не треба страждати, це не цікаво.

Фото Аліни Туришин, 24 канал

Робота над собою та пошук фахівця

Як правильно обрати собі фахівця? Які індикатори професіонала, а що точно вказує на те, що перед вами шахрай?

Коли людина шукає спеціаліста, вона може зайти на якісь форуми й прочитати відгуки людей. Елементарно – запитати, яку освіту має та людина, до якої хоче піти на консультацію. Перш за все, треба розуміти, що ти хочеш отримати. Якщо ти дійсно хочеш кваліфіковану глибоку допомогу, то краще шукати людину з хорошою освітою, бажано з досвідом і не помішало б подивитися, яке життя у цього спеціаліста.

Дуже часто в нас люблять виховувати дітей тими дитячими психологами, які самі не мають дітей. Або вчать будувати стосунки самотні дівчата-психологи або чоловіки. Тобто, це такі очевидні речі, на які варто звертати увагу. Людина може бути з досвідом, але подивіться, як і чим вона живе, що її радує і чи підійдуть вам її принципи. Треба провести перш за все самостійну роботу, перш ніж звертатися. Це дуже серйозно насправді, бо душа – це дуже тонка субстанція, з нею треба працювати дуже обережно.

Зараз ця професія користується шаленою популярністю на YouTube Й люди починають думати: подивлюся кілька роликів й сам подолаю проблему. Ви як до цього ставитеся?

Ось, самолікування по Google, захворів й інтернет допоможе. У всьому треба індивідуальний підхід. Уявіть, що є красиві туфлі, але вони 40 розміру, а у вас 36. Вам буде у них зручно? Звісно, ні. Уроки на YouTube – це спільні принципи.

Фото Аліни Туришин, 24 канал

Всі проблеми йдуть з нашого глибокого сімейного фундаменту. Питання полягає в тому, щоб швидко вміти розв'язувати ці проблеми. Моє правило – не засмучуватися над виникненням проблеми довше трьох хвилин, це образ і стиль життя. Хтось сидить і нескінченно думає, що все погано й дійсно, куди увага – туди й енергія. Проблеми впадають в очі відразу, вони очевидні, а знайти в будь-якій ситуації щось таке, що дає нову можливість – це вміння. Цього і треба вчитися.

Ми – джерело всіх своїх проблем і їх вирішень.

Важливо також навчитися оцінювати ситуацію в цілому. Це те "позитивне мислення", яке вже встало шаблоном й інколи люди сприймають це як "бачити все у рожевому кольорі". Насправді positivus з латинської означає "в цілому". Так, є проблема, але є і можливість. Треба розуміти, що можна винести з тої чи тої ситуації й мати внутрішню стійкість, щоб не занурюватися в проблему ще більше. Але "жертвою" бути ніхто нікому заборонити не може, комусь це подобається. На жаль, люди часто шукають винних в стороні замість того, щоб звернути увагу на себе.

Коронавірус став перевіркою для стосунків

Як сімейний психолог, скажіть, хто з пари частіше до вас звертався – чоловіки чи жінки?

Останнім часом збільшилася активність чоловіків. Ті чоловіки, яких виховували самотні мами, у дорослому житті мають велику кількість проблем у стосунках. І вже, коли вони розуміють, що самостійно вирішити їх не зможуть, звертаються до спеціалістів. Така тенденція спостерігається десь з 2008 року. Вихід із проблеми завжди знаходиться зовсім поруч, треба просто вчасно побачити це. Також є новий запит від дітей, які свідомо проходили терапію, вони просять приділити увагу та познайомитися з батьками.

Які типові спільні проблеми, а які характерні окремо для чоловіків та окремо для жінок? Судячи з вашої практики, для розуміння, ніякого сексизму.

Жінки більш емоційні, легко впадають у відчай і роблять "бурю у стакані води". Інша частина – це жінки-лідери, які наче красиві й розумні, але з чоловіками у них нічого не складається. А чоловіки часто говорять про те, що супутниці ледве їх розуміють і вічно щось вимагають від них.

Актуально Полігамія, поліаморія, відкриті та моногамія: які види стосунків існують в сучасному світі

Спільною проблемою і в тих і в тих – невиправдане очікування один від одного. 80% запитів, з якими приходять люди до спеціалістів – це проблеми зі стосунками: або вони є і хтось у парі не задоволений, або цих стосунків взагалі немає. Дякуючи якраз всім цим YouTube-каналам, адже чоловіки дивляться, що в інтернеті кажуть чоловіки, а жінки слухають жінок. Від цього проблем ще більше з'являється, бо люди роблять з них висновки. А проблема може полягти зовсім в іншому.

Як коронавірус вплинув на стосунки? Ми бачимо статті про зростання випадків розлучень, читаємо усілякі поради "Як не повбивати один одного у спільній квартирі на карантині". Чи дійсно все так погано?

Коронавірус став перевіркою для стосунків. Люди зрозуміли, наскільки їхні відносини – справжні та щирі. Адже вони жили в якійсь своїй буденності, бачились лише зранку та ввечері. А коли почали проводити разом 24 години на добу і бути завжди поруч, то багато речей, яких ніколи раніше не бачили й не помічали, стали очевидними. І тоді хтось у парі почав задавати собі питання, чи готовий він миритися з іншою стороною медалі.

Фото Аліни Туришин, 24 канал

Стосунки – це завжди двоє, і коли починається перекладання відповідальності один на одного, нічого хорошого з цього не вийде. Коли почалася пандемія, то дійсно випадки звернень від людей різко збільшилися, зараз вже всі звикли й знайшли методи. Якщо люди не роблять висновків із помилок, то зрозуміло, що вони будуть повторюватися. Коли виникає певна ситуація, у ній потрібно розбиратися, а не перекладати все на іншого. Якщо не подобається як людина поводитися стосовно тебе, марно старатися її змінити. Варто звернути увагу на те, чому ти так реагуєш і чому ти викликаєш таку поведінку стосовно себе.

Батькам бажано обмежувати сидіння дітей у телефонах

Чи працюєте ви з дітьми чи проблемами виховання? На карантині теж з'явилося багато жартів про те, "коли вже дитина піде у садочок чи школу". Які помітили найпоширеніші проблеми?

Якщо батько йде на роботу, а мати залишається завжди з дітьми, то вона втомлюється і їй треба перемикнути увагу та відпочити. Не всі чоловіки це розуміють і кажуть, що вони теж втомлюються, бо працюють. З цього виникають конфлікти. Хоча насправді треба просто дати можливість відпочити дружині, тобі б все стало на свої місця.

Це все бачать діти, а потім відтворюють такі ж моделі поведінки між собою. Все, що трапляється між батьками у родині, залишається на підсвідомому рівні у дітей. Особливо важкими стресами для них є розлучення, сварки, насильство, психологічний тиск. Це все переймається дитиною і спочатку вона може просто плакати й ховатися, а потім йти у хворобу.

Світ й Україну вражають останнім часом усілякі смертельні челленджі, які діти копіюють у ТіkТоk. Тоді виникає питання, чи можуть батьки попередити? Як навчитися помічати подібну схильність у дитині? Чи мова тільки про цифрову гігієну й психологічна допомога тут мало впливає?

Вплив соціальних мереж – великий і його не можна применшувати. Завдання батьків полягає у тому, щоб побачити й зрозуміти, на яких сайтах дитина сидить. Не забороняти, а поцікавитись чим дитина живе і що вона дивиться, навіть, у тому TikTok. Батькам бажано обмежувати сидіння дітей у телефонах. Дітям треба давати свою увагу, займатися і показувати всю широту світу: гуляти в парках, читати разом книги, ходити на тренування.

Коли дитина схильна до таких челленджів, вона починає закриватися з телефоном під ковдрою, просить не лізти й не дивитися. Вона входить у соцмережі, бо у реальному світі їй важко, її не розуміють і не сприймають. Батьки мають створити таку довірливу атмосферу, щоб їхня дитина хотіла бути з ними у реальності.

Яку книгу порадили б батькам з проблемними дітьми?

Бодо Шефер "Пес на ім'я Мані, або Абетка грошей"

Одна річ, якій варто було б навчитися всім парам?

Навчитися один одно чути.

Одна порада тим, хто сумнівається, чи варто йти до спеціаліста?

Ви зекономите свою енергію, сили й час. Разом бистріше ви знайдете вихід і період сумнівів швидше закінчиться. Краще витратити на похід до спеціаліста, але замість ви зекономите на всьому іншому. Інколи можна шукати вихід із ситуації десятиліттями і бродити по колу, а одна зустріч зі спеціалістом може розставити все на свої місця одразу.