Оренда частини земельної ділянки: як правильно оформити та не порушити закон
Власники земельних ділянок нерідко стикаються із ситуацією, коли в користування потрібно передати не всю землю, а лише її частину. Однак у таких випадках стандартна оренда не завжди є правильним юридичним інструментом.
Коли виникає потреба передати лише частину земельної ділянки
На практиці часто трапляються ситуації, коли сторонній особі необхідно використовувати лише частину земельної ділянки, повідомляє "Земельний фонд України". Це може бути організація проїзду, розміщення складу, встановлення тимчасової споруди, вежі мобільного зв'язку або об'єктів енергетичної інфраструктури.
Дивіться також Суборенда землі: коли можна передати пай іншому користувачу без дозволу власника
Земельне законодавство України чітко визначає право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своєю землею. Водночас передача в користування лише окремої частини ділянки має свої особливості та регулюється окремими правовими нормами.
Юристи наголошують, що поняття оренди передбачає передачу в користування земельної ділянки як цілісного об'єкта. Якщо ж мова йде про використання лише певної її частини, застосовується інший механізм.
Чому в таких випадках варто оформлювати сервітут
Для законного використання частини чужої земельної ділянки законодавство передбачає встановлення земельного сервітуту. Це право на обмежене користування чужою землею, яке може бути як платним, так і безоплатним.
Сервітут дає можливість проходу чи проїзду через земельну ділянку, прокладання та обслуговування ліній електропередач, зв'язку, трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації та інших потреб, які неможливо задовольнити іншим способом.
При цьому встановлення сервітуту не позбавляє власника права володіти, користуватися та розпоряджатися своєю землею. Використання частини ділянки повинно здійснюватися таким чином, щоб створювати мінімальні незручності для її власника.
Як оформлюється право користування частиною землі
Земельний сервітут може встановлюватися за договором, законом, заповітом або рішенням суду. Найпоширенішим варіантом є укладення договору між власником ділянки та особою, яка потребує доступу до її частини.
У договорі обов'язково визначаються умови користування та розмір плати, якщо сервітут є платним. Сума винагороди встановлюється за домовленістю сторін і є гарантованою умовою договору.
Після укладення угоди сервітут підлягає обов'язковій державній реєстрації. Також необхідно розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж тієї частини земельної ділянки, на яку поширюватиметься право користування. Відомості про таке обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.