Агрохолдингу "ТАКО" не платити за рахунками допомагають суди, — Дзеркало тижня

Про це пише газета "Дзеркало тижня" в матеріалі "ТАКО" йде в атаку".

За інформацією видання, суди, які розглядають справи за участю фінустанови, необгрунтовано затягують їх розгляд.

"Наприклад, суддя Господарського суду м.Києва Артем Селівон призначив експертизу у справі про стягнення майна ТОВ "Інкон" (одного з поручителів "ТАКО" — "24"), щоб визначити його вартість. А оскільки вже відомо, що "Інкон" готують до фіктивного банкрутства, цілком імовірно, що активів на момент завершення експертизи просто фізично не буде", — пише видання.

Інформація про можливе банкрутство "ІНКОН" — також з офіційного повідомлення банку.

"До "ІНКОН" позов про стягнення боргів на 500 тис. грн (порівняйте з 20 млн доларів загального боргу "ТАКО" за кредитами УСБ) подало ... ПП "Стивідорна компанія "Херсонський морський термінал" (йому в підсумку перепродали зерно, яке повинен був забрати у "ТАКО" ПУМБ, в результаті конфлікту загинув банківський охоронець - "24"). Проти "ТАКО" (щоб зробити штучно довести до банкрутства — "24") виступив новий гравець: 750 тис. грн витребувало ТОВ "Укрзернопром-Бердичів", — сказано в статті.

За даними видання, засновником цього контрагента також є херсонські компанії.

Ще один приклад суддівської "небайдужості" до ситуації, пише "ДТ" — розгляд позовів "ТАКО" про визнання недійсними виконавчих написів про стягнення закладеної техніки і транспорту в Госпсуді Києва.

"За даними UniCredit Bank, боржником було подано близько 15 однакових позовів з метою визначення прийнятного для них судді з розгляду даної справи. З них лише три було прийнято одним і тим же суддею. Схема полягала в тому, що поки система не вибрала потрібного суддю, в справу не підкладали квитанцію про сплату мита. За неофіційною інформацією, суддя, якого так довго шукали "позивачі", раніше працював в Госпсуді Донецької області", — зазначає видання.

Журналісти нагадали, що за даними банку, компанії, пов'язані з "ТАКО", йшли від позовів шляхом маніпуляцій з документами.

"Зерно кілька разів фіктивно перепродувалося спочатку "стивідорній компанії "Херсонський морський термінал" (Київ), а потім — "Деас Трейд" (засновник — компанія з Сейшельських Островів, статутний капітал 100 грн). Це було зроблено для того, щоб власне урожай, який був заставою по кредиту ПУМБу, не дістався банку. За аналогічною схемою Дмитро Колесник організував уникання оплати позик UniCredit Bank", — пише видання.

Крім того, згідно з повідомленням прес-служби, "ТАКО" без згоди банку переоформила паї, з яких повинен бути зібраний закладений урожай, на споріднену компанію ТОВ "Аграрні системні технології".