Армійський пайок: Міноборони проти НАТО

Аутсорсингові компанії, які раніше доставляли продукти та готували тут їжу, на початку вересня замінили "військові кухарі". Офіційно результатів експерименту ще немає, а керівництво міністерства вже поспішає розширити його на інші частини. Що ж насправді показав експеримент, і чому в НАТО рекомендують українському міністру оборони Степану Полторак не відмовлятися від системи аутсорсингу?

Згідно з розпорядженням Кабінету міністрів від 15 травня 2015 основною метою проведення з 16 вересня по 31 грудня експерименту з продовольчого забезпечення ЗСУ було впровадження електронного обліку особового складу за допомогою персональних карток, а також електронного обліку продовольства на складі. У Кабміні також планували дізнатися, наскільки ефективними виявиться впровадження системи електронних закупівель. Як це відіб'ється на вартості добового раціону солдата. У розпорядженні є рядок із зазначенням, що організація харчування проводиться штатним персоналом військових частин. Відмова від аутсорсингу однозначно не ставилося на чільне місце. Ключовим було вдосконалення системи обліку та закупівель.

Однак у військовому відомстві чомусь перетворили експеримент в кампанію по відмові від аутсорсингу і повернення армії до колишньої системи організації харчування, що існувала в армії до 2007 року, коли військові готували собі їжу своїми силами. Спроба повернення до "нарядам на кухню" вже робилася в 2013 році. "Експеримент", як і все, що роблять наші військові чиновники, пройшов з великим успіхом. Правда, серед переможних реляцій про "поліпшення збільшуваності" була присутня маленька ремарка. Повернення до системи "військових кухарів" у кількох частинах призвів до збільшення витрат на систему організацію харчування на 1,3 мільйона гривень. Як і слід було очікувати "військове загальне харчування" виявився більш витратним і неефективним порівняно з аутсорсингом, яким займаються приватні компанії.

Припустимо, активісти з "Волонтерського десанту" про це могли не знати. Але чому такі люди як генерал-лейтенант Хижий, що відповідає в Генеральному штабі за систему забезпечення та пережив не одного міністра оборони, не тільки не пояснили помилковість відмови від аутсорсингу, але й активно включилися в лобіювання відверто провального проекту, руйнуючи систему, створену завдяки Анатолію Гриценку ?

До закінчення нинішнього експерименту ще тиждень. Але керівництво Міноборони вже розпорядилося готуватися до його розширення з наступного року. На підставі чого робляться висновки, що відмова від аутсорсингу, приніс армії позитивні результати? Жодної цифри Міноброни поки не оповістило.

Чутні лише заяви представників "Волонтерського десанту". Мовляв, переведення армії на самостійне забезпечення особового складу послугами з організації харчування, призводить до зниження його ціни. На перший погляд, так і є. Сьогодні вартість всього комплексу послуги із забезпечення харчування одного військового становить 60,48 гривень на добу. При проведенні експерименту, як стверджують у відомстві, її вдалося знизити до 57,26 гривень. На жаль, відбувається навмисна підміна понять. 57,26 гривень — це лише вартість продуктового набору! Але ж послуга це не тільки продукти: є ще витрати на комунальні послуги, миючі засоби, потрібно закуповувати і оновлювати обладнання - плити, холодильники, витяжки і т.д. Необхідно, зрештою, платити зарплату кухарям!

У ціні послуги "непродуктові витрати" становлять мінімум 27% — 31%. Тобто цифру 60,48 зрештою потрібно порівнювати не з 57,26, а з 74 гривнями.

А тепер давайте порахуємо, в яку суму обійдеться армії розширення експерименту на всі військові частини, як того хоче Міноборони. На даний момент у ЗСУ працюють близько 700 об'єктів харчування, де годують близько 140 тисяч військовослужбовців. Як показує досвід, середнє навантаження на одного співробітника харчового блоку складає 6 — 7 солдатів. Тобто для забезпечення ЗСУ персоналом необхідно задіяти близько 25 тисяч чоловік. Їх потрібно закликати на військову службу додатково, або виділити зі складу підрозділів, що проходять бойову і технічну підготовку.

Для довідки — 12500 бійців це чотири окремих механізованих бригади. Що стосується додаткових витрат, то 12500 бійців на кухнях множимо на 6000 гривень (зарплата, страхування, соціальні виплати) та 12 місяців. Разом 900 мільйонів гривень на рік. При існуючій системі ці витрати несуть суб'єкти господарювання - аутсорсингові компанії.

Витрати на поточний ремонт приміщень кухні і їдальні, теж необхідно враховувати. З 700 пунктів харчування в українській армії близько 30 близькі за своїми параметрами до тих, на яких проводився експеримент і 670 - менше в два-три рази. Як показав досвід, витрати на проведення робіт відповідно до санітарно-епідеміологічними вимогами (ремонт дахів, ремонт та заміна вікон, дверей, ремонт теплових, електричних та каналізаційних мереж, утримання виробничих приміщень тощо) на двох експериментальних об'єктах склав близько 2-3 мільйонів гривень. Рахуємо: 30 таких же об'єктів множимо на 2300000, до них додаємо ще 670 об'єктів, помножених на суму втричі менше, тобто 685 000. В результаті отримуємо 685 мільйонів гривень. Щорічно!

Тепер перейдемо до обладнання. Це печі, котли, їх наладка з обслуговуванням, холодильники і "дрібнота" — спецодяг і посуд. На обладнання двох експериментальних об'єктів витратили близько 7000000 гривень. Знову множимо на 30 таких же і плюс 670 в три рази менше. В результаті отримуємо мільярд 43 мільйони гривень. Ці витрати зараз також несуть підрядники, тепер армії пропонують взяти їх на себе. При цьому варто врахувати, що всі підприємства, що надають послуги з харчування НД України є платниками податків і відповідно сплачують до Державної скарбниці 20% податків.

Разом, ефект від розширення експерименту на всі ЗСУ — близько 3 мільярди гривень, які необхідно буде додатково виділити з держбюджету.

Це ціна повернення до старої радянської системи організації харчування, відмови від реформування та адаптації української армії до стандартів НАТО.

До слова, в НАТО дії керівництва Міноборони України в цьому напрямку викликають подив. Нещодавно Україна і НАТО в рамках візиту Президента України до штаб-квартиру Альянсу підписали "дорожню карту" оборонно-технічного співробітництва.

"Підписання "дорожньої карти" є логічним продовженням багаторічної кооперації в цій сфері та спрямований на розвиток практичних аспектів реалізації пріоритетів, визначених у спільній заяві щодо посилення оборонно-технічного співробітництва України з НАТО, яка була підписана 22 вересня 2015 в рамках візиту генсека НАТО в Україна", — зазначає в повідомленні РНБО.

І на тлі цього Міноборони намагається відмовитися від організації системи живлення, яка використовується у всіх арміях країн Альянсу.

"Якщо українська армія взяла курс на досягнення стандартів НАТО, вона не повинна відмовлятися від аутсорсингу", — про це в Києві заявив представник Агентства з матеріально-технічного забезпечення та закупівель НАТО (NSPA) Бюлент Тюдеш.

За його словами, продовольчим забезпеченням та організацією харчування в країнах альянсу займаються виключно спеціалізовані комерційні компанії, які залучені для роботи на аутсорсингу

На жаль, складається враження, що в Міноборони не чують наполегливі рекомендації своїх колег. Не хочеться вірити, що проблему армійського харчування чиновники відомства розглядають лише через призму "розпилу" додаткових 3 мільярдів бюджетних коштів.

Тим часом Головне управління поліції міста Києва почало кримінальне провадження стосовно посадових осіб Міністерства оборони за розтрату державних коштів в особливо великих розмірах. "Посадові особи Міністерства оборони України шляхом перевищення своїх посадових повноважень в ході проведення держзакупівель розтратили державні кошти в особливо великих розмірах", - говориться в повідомленні. Кримінальне провадження розпочато 15 грудня.

Політолог Іван Валюшко