Австралія славиться своїми розробками альтернативної енергії

Цей процес відбувається на глибині 4 тисячі метрів - за допомогою сучасних бурильних установок туди легко дістатися. Всередину закачують воду, згодом вона виривається на поверхню у вигляді гарячої пари. Саме пару й використовують для виробництва електрики. Єдина проблема - віддаленість гранітових родовищ від місць проживання людини.
Дун Вайборн (виконавчий директор Geodynamics): “В принципі ми можемо подвоїти світову геотермальну енергію”.
Geodynamics - компанія, що спеціалізується на видобутку енергії з гранітових родовищ. Експериментальна електростанція компанії здатна виробляти 1 мегават електрики. Часто станцію використовують як демонстрацію технології для чиновників чи потенційних інвесторів. Практичне ж її призначення поки невелике - станція забезпечує електрикою мешканців крихітного поселення, що знаходиться неподалік. До 2016 року Geodynamics планує реалізувати амбітний задум - забезпечити природною енергією понад 800 тисяч людей.
Майк Ранн (прем’єр Південної Австралії): “Якщо ця технологія буде розвиватися так як ми думаємо, то південна Австралія стане провідним експортером зеленої енергії в світі”.
Якщо віддалену місцевість під’єднають до загальнонаціональної енергомережі, то це дозволить значно скоротити викиди від викопного палива. Але глибинне буріння є не лише шляхом до дешевої та екологічно чистої електрики. У такий спосіб науковці рятують екологію. Приміром на півдні країни використаний діокисд вуглецю закачують під землю, аби не викидати у атмосферу.
Шкідливий газ зберігають на глибині близько двох кілометрів під землею, там, де колись були поклади викопного палива.
Пітер Кук (CO2 Cooperative Research Centre): “Ми знаємо, що порода, яка є під нами, зможе втримати газ, який ми закачаємо; вона діятиме, як губка. Ми впевнені, що назад газ не просочиться”.
Вчені впевнені, що експериментальна технологія зможе значно знизити викиди в атмосферу продуктів горіння викопного палива.
Ніккі Вільямс (New South Wales State Minerals Council): “У 2017 році ми будемо точно знати, чи зможемо ефективно боротися з викидами СО2 в атмосферу”.
Доктор Філ Фрімен (представник природоохоронної організації): “Це дуже дорого, і до того ж хто буде за це відповідальним? Хто дасть гарантію, що газ не вирветься на поверхню?”
Захисники природи нарікають, що кошти доцільніше було б витратити на розробку сонячних джерел енергії, а не на сумнівний проект. Втім, науковці сподіваються, що закачування газу під землю зможе зменшити на викиди СО2 в атмосферу.