Батуринська трагедія: чому 2 листопада в Україні – день пам'яті

Що таке Батуринська трагедія?

Це – криваве та жорстоке захоплення і знищення столиці гетьмана Мазепи Батурина і його мешканців московськими військами. 310 років тому – 2 листопада 1708 року – були вирізані всі мешканці міста, незалежно від віку і статі. Всього, за різними оцінками загинуло від 11 до 15 тисяч батуринців. Саме місто було пограбоване, а потім – спалене. Всі церкви – знищені.

Читайте також: Козацтво у ДНК: 7 фактів, яких ви не знали про козаків

Тогочасні світові ЗМІ на ці події відреагували такими заголовками, як, наприклад, "Вся Україна в крові" та "Жінки і діти на вістрях шабель".

До чого тут гетьман Іван Мазепа?

Власне, з нього та його рішення все і почалось.

Гетьман Іван Мазепа (німецька гравюра першої половини ХІІІ сторіччя)

З одного боку московський цар Петро І, під протекторатом якого тоді перебувала Гетьманщина, до українців ставився вкрай негативно і активно намагався обмежити автономію Гетьманщини, прагнучи повністю поглинути українські землі. Розуміючи небезпеку союзу з Москвою для української державності, гетьман Іван Мазепа шукав можливості для зміни політичного курсу країни.

Читайте також: Формула свята: День захисника України

З іншого – війна дала нагоду реалізувати ці можливості. У 1708 році Московія вже восьмий рік воювала проти Швеції у Великій Північній війні. Шведський король Карл XII прийшов до висновку, що цього року він має можливість реалізувати свій давній задум і здійснити похід на Московію. Похід мав відбутися в напрямку на Смоленськ і на Москву через територію Литви та Білорусі. Спочатку у Карла XII все складалось чітко за планом. Але потім щось пішло не так, його військо зазнало кількох невдач, Московія почала використовувати тактику "випаленої землі". Шведський король вирішив змінити свій план і повернути в Україну, сподіваючись забезпечити свою армію провіантом та зміцнити її потугу козацькими полками. Мазепа, в надії запобігти спустошенню свого краю, перейшов на бік шведів. Крім того, це дозволяло Мазепі реалізувати свої плани про зміну політичного курсу країни. За Мазепою пішло близько 3 тисяч козаків і провідних членів старшини, а також Військо Запорозьке.

Версія про те, що Карл XII приїхав до Батурина на запрошення Мазепи, як часто пишуть у російських джерелах, насправді, не відповідає дійсності. Російський історик Тетяна Таїрова-Яковлєва, зокрема, зазначає, що Карл XII повернув в Україну, відмовившись від свого плану походу на Смоленськ і Москву не з доброї волі. Його війську бракувало харчів, пороху і коней. Аби поповнити запаси, він і прийняв рішення "повернути на насичену медом і молоком Україну". Дізнавшись про це, за її словами, український гетьман виголосив свій знаменитий вислів: "Диявол його сюди несе!".

Чому помстилась Московія?

Через образу, якої Петро І прийняти не міг. Дізнавшись про перехід Мазепи на шведську сторону, московський цар Петро І дає наказ Олександру Меншикову, який командував великими з'єднаннями московської армії, знищити гетьманську столицю. Меншиков, скориставшись допомогою прилуцького полковника Івана Носа, який вказав таємний хід, увірвався з військами у резиденцію гетьмана Мазепи Батурин і порівняв її з землею.

Меншиков намагався схилити батуринських захисників фортеці до капітуляції, на що ті відповіли пострілами з гармат по розташуванню росіян. Тоді роздратований Меншиков, скориставшись відомостями про таємний хід у фортецю, о 6-й годині ранку завів свої війська на територію Батурина. У місті росіяни підступно напали на оборонців фортеці. Незважаючи на запеклий супротив гарнізону протягом двох годин, московські війська завершили захоплення міста. Захопивши – московити вчинили наругу над мешканцями, яким рубали та розтрощували голови, ґвалтували жінок, катували всіх, починаючи від немовлят, жінок і дідів.

Страта колесуванням, яка застосовувалась до козаків і мешканців Батурина. Гравюра часів Петра І

Історик та етнограф Микола Маркевич про це писав так: "Сердюки були частиною вирізані, частиною пов'язані в одну юрбу мотузками. Помстившись за вчорашнє, Меншиков доручив катам стратити їх різноманітними стратами; військо, скрізь і завжди готове до грабунку, разсеялось по домівках обивательським, і, не розбираючи невинних від винних, винищило мирних громадян, не пощадив ні жінок, ні дітей. Сама звичайна смерть була живих четвертувати, колесувати і на палю садити, а далі вигадані були нові роди мук, які уяву в жах приводять".

Чи можна було уникнути різанини?

Цілком. По-перше, Батурин мав добре укріплену фортецю. Вона могла витримати багатомісячну облогу. Ті кілька спроб штурму фортеці, які зробили російські війська під керівництвом Меншикова, були відбиті, московські війська зазнали важких втрат. Якби не зрада полковника прилуцького полку Івана Носа, який почав підбурювати козаків припинити спротив московитам, то фортеця могла би вистояти. Ніс за заклики до капітуляції був прикутий до гармати. Бажаючи уникнути страти, він відрядив до російського війська свого старшину Соломаху, який розповів ворогу про таємний хід до фортеці.

Цитадель Батуринської фортеці (фото – IGotoWorld)

По-друге, якби не бажання росіян знищити гетьмана Мазепу, яке вони прикрили бажанням помсти за нібито скоєну ним "зраду" – мешканці міста не загинули би такою страшною смертю. А так – московські війська відчули смак крові та усвідомили, що щоби вони не робили – карати їх за це не будуть. Під час бойових дій це завжди завершується трагедією. Крім того, доля Батурина мала стати своєрідним "уроком" для всієї Гетьманщини. Шведський історик Фріксель повідомляв, що Меншиков наказав розп'ясти тіла козаків на плотах і пустити їх по річці Сейм, аби уся Гетьманщина дізналась про страшну долю міста.