Більшість держпідприємств неефективні і просто ламають конкуренцію, – Нефьодов
Про те, чого чекати від приватизації держмайна – в інтерв'ю 24 Каналу розповів заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.
– У багатьох людей є ілюзія, що активи, які є у держави, це щось на кташлт сімейних скарбів – золоті злитки, прикраси, які лежать в серванті, на них є шалений попит. І ми їх витягаємо і продаємо лише в часи скрути, коли нам треба наповнити державний бюджет. Це не так. Державні підприємства вже давно перетворилися не на актив, а на "пасив", який тягне кошти платників податків на десятки мільярдів гривень кожного року. Це досить легко зрозуміти. Це ж підприємства, побудовані за радянських часів, які з того часу керувалися чиновниками і навряд дуже ефективно, обладнання яких давно застріле і так далі.
Читайте також: Чи допоможе новий закон виконати план приватизації
– Я не думаю, що будь-якому пересічному громадянину України буде легко згадати п'ять великих, ефективних, якісних державних підприємств, якими ми можемо щиро пишатися і рекламувати їх іноземцям, мовляв, подивіться, як вони у нас працюють. Так, серед 3,5 тисяч підприємств, які керуються Кабміном, є, звичайно, декілька прибуткових і, дай Боже, вони будуть розвиватися і далі. Але переважна кількість з них – це просто джерело корупції. Тільки НАБУ веде 50 справ на суму більше 20 мільярдів гривень по держпідприємствам. А є ще СБУ, ГПУ, поліція.
Більшість державних підприємств неефективні. Вони просто ламають конкуренцію у тих галузях, де вони працюють. Ви ж розумієте, як можна конкурувати з державним підприємством, яке може бути збитковим, а після цього просто виходить з протягнутою рукою під Кабмін з проханням "Дайте нам грошей, бо ми ж дуже великі і важливі"? І гроші їм таки дають.
– На сайті міністерства є документ, за яким розподіляються держпідприємства на групи. Ті, наприклад, є стратегічно важливими і безперечно мають залишитись у власності держави. Є державні підприємства, які, можливо, є сенс приватизувати, але перед цим вони точно вимагають певних реформ і змін. Інколи це законодавчі зміни, які дозволять працювати цим підприємствам конкурентно і вільно. А є держпідприємства, які слід закрити. Вони фактично не працюють або перебувають у стані банкрутства. Решта – мають бути приватизовані, або передані в концесію, або місцевим органам влади, якщо їм потрібні такі підприємства, але вони точно не мають залишатися у власності держави.
Більше – дивіться в інтерв'ю.