Понад 30 компаній та 3 галузеві об'єднання закликали внести зміни до законодавства через тиск
Українська асоціація девелоперів, Асоціація західноукраїнських забудовників і Конфедерація будівельників України направили до Офісу Президента спільний лист з ініціативами щодо вдосконалення Кримінального процесуального кодексу. Свої підписи під ним поставили також представники понад 30 провідних підприємств будівельного сектору.
Як зазначив очільник УАД Євген Фаворов, разом ці три організації охоплюють переважну частину вітчизняного будівельного ринку. Зміст документа Українська асоціація девелоперів опублікувала на своїй сторінці у Facebook.
Які зміни пропонують до Кримінального процесуального кодексу?
Під час зустрічі Ради з питань підтримки підприємництва при Президентові України, яку очолює Кирило Буданов, Євген Фаворов повідомив про ініціативу щодо врегулювання.
За його словами, запропоновані кроки мають зробити процес більш передбачуваним, а положення КПК – узгодженими з нормами європейського права та рішеннями Європейського суду з прав людини.
Згідно з оцінками представників галузі, близько 50% слідчих заходів стосовно підприємств проводять у межах проваджень, у яких вони не мають статусу фігурантів. Водночас арешти земельних ділянок, об'єктів нерухомості та фінансових ресурсів здатні паралізувати роботу компаній.
Крім того, як повідомляють підприємці, загроза подібних обмежень відлякує банки й потенційних інвесторів.
Наразі пакет ініціатив передбачає 6 основних напрямів:
- реальна перевірка обґрунтованості підозри;
- правила використання доказів, отриманих під час прослуховування та прихованого спостереження;
- обмеження термінів арешту майна за відсутності належних підстав;
- 12-місячне обмеження розслідувань справ без підозрюваних із винятками для визначених законом злочинів;
- касаційне оскарження арешту майна й необґрунтованої підозри;
- припинення маніпуляцій зі строками слідства та доказами.
Зокрема, механізм касаційного оскарження має дозволити звертатися до Верховного Суду ще до завершення розслідування. Йдеться про випадки, коли апеляційна інстанція не скасувала рішення про арешт активів або повідомлення про підозру, з якими не погоджується сторона захисту.
Фаворов пояснює, що актуальність звернення пов'язана, зокрема, зі збільшенням кількості кримінальних проваджень. Річ у тім, що, за даними аналізу УАД, який ґрунтується на відомостях Офісу Генерального прокурора, їхня кількість зросла з 2 236 у 2021 році до 17 573 станом на вересень 2026 року.
Як повідомили в асоціації, робоча група при профільному комітеті Верховної Ради наразі передала для подальшого розгляду тільки пропозиції, що стосуються електронних доказів. Тому УАД звертається з проханням посприяти опрацюванню всіх шести запропонованих змін.