Зарплати у конвертах та жодних гарантій: чому український бізнес не працевлаштовує офіційно

Історія з масштабними перевірками почалась 4 роки тому, коли Державній службі України з питань праці надали ширші повноваження. Зараз штраф за одного неоформленого працівника становить 60 тисяч гривень, а за недопуск інспектора до перевірки – 96 тисяч гривень. Чому така система не працює, пояснює партнер юридичної фірми BARGEN Андрій Гевко.

Читайте також Роботодавців, які затримують зарплати, каратимуть жорсткіше: нові штрафи

Чому бізнес не працевлаштовує офіційно

На бізнес тиснуть, заявляючи, що він не платить податки, не працевлаштовує офіційно та не забезпечує жодних соціальних гарантій. Такі закиди часом бувають виправдані, однак варто розібратись у причинах – чому все так працює?

Конкуренція

Якщо підприємець має малий бізнес та сплачує всі податки, то при актуальних цінах, скоріше за все, просто не зможе конкурувати на ринку. Якщо працівник отримує 10 тисяч гривень зарплати, то податків (ЄСВ, податок на дохід, військовий збір), доведеться заплатити близько 7 500 гривень.

Суму податків доведеться закладати у вартість товару або послуги, щоб забезпечити мінімальну маржинальність. Однак, якщо повністю легальний бізнес піднімає ціни, а його конкурент не сплачує податки й пропонує те саме, тільки дешевше, то клієнти, ясна річ, підуть до нього.

Тому принцип має бути єдиним для всього бізнесу – або платять податки та піднімають ціни всі, або цього не робить ніхто.

Цікаво Рейтинг найсприятливіших міст України для бізнесу: які населені пункти очолюють список

Плинність кадрів

Для багатьох галузей, зокрема, сільського господарства, торгівлі, закладів харчування, характерна велика плинність кадрів. Наприклад, студент, який хоче працювати офіціантом, може вже через три дні роботи вирішити, що йому тут не подобається.

Такого працівника необхідно працевлаштувати офіційно, адже законодавство України не дає можливості стажуватись без оформлення трудового договору. Крім цього, таку людину буде дуже складно звільнити, оскільки вітчизняному законодавству вже понад 50 років, і воно не адаптоване до сучасних умов.

На роботах, де можна чітко окреслити результат, працівників краще оформляти за цивільно-правовим договором, проте Держпраці кваліфікує такі договори як трудові, і накладає на підприємців штрафи за неповну сплату податків.

Безліч галузей мають високу плинність кадрів / Фото Unsplash

Бажання працівників

Часто працівники самі не хочуть оформлятись офіційно, особливо у сільській місцевості. Це пов'язано з небажанням втратити право на субсидію, або ж у них є кредитні зобов'язання, які вони не хочуть виконувати. Тому підприємцям доводиться ризикувати і платити зарплату у конвертах.

Як працює бізнес

Навіть ті підприємці, які працевлаштовують офіційно, зазвичай оформлюють працівників на мінімальну зарплату (зараз це 6 тисяч гривень). Решту люди отримують у конвертах.

Безліч підприємців укладають цивільно-правові договори і сплачують податки з суми винагороди, а не з мінімальної зарплати. Дехто укладає договори буцімто на навчання працівників.

IT-бізнес, своєю чергою, частіше за все оформлює своїх працівників ФОПами, сплачуючи 5% від доходу працівника та ЄСВ. Така модель дає можливості для розвитку IT-галузі в Україні та більшу зацікавленість потенційних іноземних інвесторів.

Зверніть увагу Скільки податків протягом 2021 року заплатили українські ресторани та готелі: рейтинг регіонів

Роль перевірок

Під час перевірки підприємці займають різні позиції – дехто відстоює свої інтереси у суді, і, за умов наявності оформлених цивільно-правових договорів, суди часто стають на бік бізнесу.

Крім цього, інспектори часто допускають доволі багато процедурних помилок під час перевірок, що також стає підставою для скасування штрафу. 

Безліч підприємців обирають простіший шлях, без судової тяганини, і домовляються з інспекторами на місці, за фінансову "винагороду".

Схоже Новий екологічний закон: бізнес платитиме сотні тисяч гривень штрафу за порушення

Чому це важливо

З незадекларованою працею однозначно треба боротись. Тіньовий сектор зарплат означає ненадходження податків до бюджету та відсутність будь-яких гарантій для працівників. Проте вітчизняна влада щороку наступає на одні й ті ж граблі – хоче розв'язати проблему шляхом перевірок та тиску на бізнес.

Така схема не працює, адже лише розвиває корупцію та створює безліч проблем для підприємців. Законодавець повинен розв'язати це питання шляхом прийняття нового трудового кодексу.

Малий бізнес повинен отримати можливість простішого адміністрування та оформлення трудових відносин. Також важливо переглянути податкове навантаження на зарплатний фонд, адже працювати собі у збиток ніхто не хоче.

Як розв'язати проблему неофіційного працевлаштування / Фото Unsplash