Чому деякі компанії не йдуть з російського ринку, а інші продають бізнес за безцінь
Повномасштабна війна в Україні триває майже два роки, однак левова частка іноземного бізнесу продовжує працювати в Росії та сплачувати податки країні-агресорці, тоді, як деякі компанії готові продати свій бізнес за 1 євро, аби лише не бути повʼязаним з терористичною політикою Кремля.
Тож 24 Канал вирішив розібратись, що ж тримає бізнес-гігантів на російському ринку та, як Росія вставляє палки в колеса бізнесу, аби врятувати власну економіку.
До теми Орбан прагне розвивати ділові відносини з Росією: який угорський бізнес спонсорує війну
Особливі умови для виходу бізнесу з російського ринку
Наприкінці 2022 року Москва ускладнила вихід іноземним компаніям зі свого ринку на законодавчому рівні. Відповідно весь іноземний бізнес перед тим, як продати свої активи у Росії та покинути ринок, повинен:
- пройти оцінку російською державною агенцією,
- далі продавати свої бізнес-активи з дисконтом до 50%.
Росія "віджимає" іноземний бізнес
Варто зауважити, що Росія "віджимає" бізнес не просто, використовуючи якісь складні схеми, а цілком офіційно й на державному рівні.
Так, наприклад, агресорка конфіскувала російські дочірні компанії по виробництву йогуртів Danone та пива Carlsberg та енергетичні компанії з Німеччини та Фінляндії – Uniper та Fortum, які були в процесі продажу своїх російських активів. Всі ці компанії перейшли в так зване "тимчасове управління" Росії.
Що варто знати про "тимчасове управління"
У підписаному Путіним законі про тимчасове керівництво дочірніми підприємствами іноземного бізнесу зазначено, що під таке управління держави переходитимуть лише компанії, які "значущі для національної економіки". У такий спосіб Кремль хоче убезпечити себе від "впливу політичної позиції низки недружніх країн".Прикметно й те, що такі маніпуляції ніби то не позбавляють власників їх активів, однак при цьому початковий власник більше немає права приймати управлінські рішення. Цей обов'язок переходить до відповідного відомства.
Продали бізнес за 1 євро
Однак, попри "дружні" умови, деякі компанії все ж обирають покинути російський ринок, аби не асоціюватись з тероризмом та війною. Досить показовим є приклад автовиробників Mazda та Volkswagen. Перша компанія продала бізнес всього за 1 євро, а інша залишила ринок попри шалені прибутки.
До повномасштабної війни в Україні, японський автовиробник Mazda володів разом із російською групою "Соллерс" спільним заводом у Владивостоці. Однак після 24 лютого Mazda спочатку припинила поставки комплектуючих, а потім стало відомо про продаж частки за 1 євро, аби лише не бути повʼязаним із країною-терористкою.
Цікаво, що керівництво японського автовиробника пройняло рішення про вихід із Росії попри попередні оцінки збитків у 82 мільйони доларів. Про що йдеться у фінансовому звіті компанії.
Також досить показовим прикладом є продаж своїх російських активів компанією Volkswagen. Не лише тому, що в угоді не було пункту про можливий викуп бізнесу назад протягом декілька років з моменту угоди, а й тому, що у 2022 році Volkswagen Group була найбільшою іноземною компанією в Росії. Російський Forbes торік, оцінив загальну виручку від всіх дочірніх підприємств Volkswagen у 517 мільярдів рублів.
Варте уваги! Попри те, що іноземний бізнес виходить з російського ринку, практично всі компанії в угодах про продаж мають пункт, який дозволяє їм повернути свій бізнес через декілька років з моменту закриття угоди. Йдеться про такі компанії, як Renault, Danone, McDonaldʼs, Ford та інші.Свідомо залишаються
Чимало бізнесу цілком свідомо залишаються на ринку агресорки. Наприклад, британсько-шведська фармацевтична компанія AstraZeneca заявила, що продовжуватиме працювати в Росії з моральних причин, хоча обіцяє призупинити інвестиції. При цьому компанія цинічно підкреслила, що долучиться до відновлення України.
Пацієнти покладаються на наші препарати, які рятують життя, тож життєво важливо, щоб ланцюги медичних поставок продовжували працювати, дозволяючи системам охорони здоров’я та працівникам надавати необхідну допомогу,
– йдеться в заяві компанії.
Також, попри заявки міжнародних фармкомпаній про встановлення в Росії нових випробувань після початку військових дій в Україні, AstraZeneca провела в Росії дослідження нового препарату для профілактики COVID-19, необхідного перед його реєстрацією.
Нагадаємо! Станом на листопад 2023 року майже 1 600 іноземних компаній продовжують працювати досі в Росії й лише близько 300 повністю покинули ринок агресорки, згідно з даними Єльського університету.Росія збільшила бюджет на війну у 2024 році
Говорячи про іноземний бізнес, який працює та сплачує податки у Росії, не можна оминути й той факт, що Кремль у Бюджеті на 2024 рік планує, що третина видатків піде саме на армію. Йдеться про 10,8 трильйона рублів, або 119,9 мільярда доларів.
Для прикладу, до повномасштабного вторгнення Росія закладала на цю сферу видатків лише 14 – 15% від бюджету. Отже, маємо наступні дані:
- у 2021 році Росія витратила на армію 47,5 мільярдів доларів,
- у 2022 році – 68,6 мільярда доларів (+44,4%),
- у 2023 році – 79,8 мільярда доларів (+16,3%),
- у 2024 році заклали 119,9 мільярда доларів (+50,3%).
В Інституті вивчення війни (ISW) зазначили, що в проєкти бюджетів Росії на 2025 і 2026 роки передбачають приблизно такі ж витрати, як і на 2024 рік. Це 387,9 мільярда доларів та 400,4 мільярда доларів відповідно. Це свідчить про те, що Кремль планує виділити значну частину своїх витрат на підтримку тривалої війни в Україні.
Засновник Інституту з питань лідерства при Єльському університеті Джеффрі Зонненфельд вважає, що бізнес, який вирішив залишитись в Росії, врешті-решт зіткнеться з різким негативним ставленням з боку громадськості після закінчення війни в Україні.
Коли війна закінчиться, на них дивитимуться, як на нацистських посібників,
– підкреслює він.
Серед компаній, які продовжили працювати в Німеччині за часів Третього рейху були: Woolworth, Royal Dutch Shell та Texaco. Як показав згодом час, у фінансовому плані цей бізнес не виграв, адже через тиск з боку громадськості був вимушений припинити діяльність.
Матеріал створено за участю CFI, Французької агенції з розвитку ЗМІ, в рамках проєкту Hub Bucharest за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.