Чи потрібні лінійки на 1 вересня
Вірші, грамоти, банти, квіти, перший дзвінок на плечах старшокласника – так традиційно в Україні святкують 1 вересня. Цього року до першого класу пішло майже півмільйона дітей. Однак, святкова лінійка досі мало чим відрізняється від тих урочистостей, які були в шкільні роки батьків нинішніх першокласників.
Пятихвилинна готовність. Вчителька шикує учнів на урочисту лінійку. І хоча замість радянської форми вишиванки, формат свята все одно незмінний. Першачки традиційно з букетами чи не більшими за них. З року в рік ті ж святкові віршики та пісні про школу й дитинство і, звичайно ж, перший дзвінок на плечах старшокласника.
Головне завдання дітей – стояти струнко й мовчати. Та от витримують вони недовго.
Читайте також: Порошенко розповів, які оцінки мав у школі
У Німеччині ж на святкуванні немає жодного дрес-коду та чиновників. Замість квітів у руках, так звані шкільні пакети – великий різнокольоровий паперовий конус із солодощами, іграшками та канцтоварами. Це традиційний подарунок першокласникам від батьків. Власне, свято готують тільки для них. Учні інших класів приходять до школи вже після канікул одразу на уроки. І це звичайна практика для Європи.
Ми живемо у Данії. Мій синочок ходить у третій клас. Немає такого поняття, як 1 вересня, тому що тут дітки ідуть до школи в серпні. Немає таких канонів – ні квітів, ні форми. Не типовий для сприйняття українців вчитель виглядає, як якась рок-зірка з довгим хвостом, із сержками, тату,
– сказала радниця міністра освіти і науки Оксана Смерек.
Однак, в Україні не всі готові одразу відмовитися від традиційного святкування першого дзвоника. Якою буде урочиста лінійка, залежить від творчої фантазії директора.
Принаймні я бачу, що цього року значно більше святкувань першого вересня пройшли в неформальному стилі. Наприклад, гімназія східних мов влаштувала пікнік і дрес-код був джинси та вишиванка. В інших школах, якщо це, наприклад, початкова школа, святкування було в стилістиці якихось відомих літературних творів. Наприклад, "Гаррі Поттера",
– зауважила радниця міністра освіти і науки Іванна Коберник.
Але зміни залежать не лише від керівництва школи, а й батьків. А вони, здебільшого, від традицій відмовлятися не готові.