Чому не всі російські добровольці однаково корисні

Інертні гази є одноатомними газами без кольору, запаху та смаку з дуже низькою хімічною реактивністю. Як саме вони впливатимуть на оточуюче середовище – залежить від їхньої концентрації. Та від того, з якими елементами їх змішувати.

От аргон, наприклад, за одних обставин, може виступати як захисний газ, який оберігає зварювальний шов від шкідливих домішок, або, за інших обставин, викликати серйозну інтоксикацію організму. Результат визначають все ті ж суміш і концентрація.

Читайте також: Чому Тимур Тумгоєв не міг бути учасником ІДІЛ: пояснення воєнного кореспондента

Із російськими добровольцями на україно-російській війні історія виходить дуже подібна – все залежить від концентрації та умов міксування з іншими людьми. Якщо вони концентровано приїхали підтримати проросійських бойовиків, зображаючи із себе "вільний народ Донбасу" – нічого хорошого з цього не виходить. Якщо у малій кількості і після ретельної фільтрації їх вливати до лав української армії, то українські воїни отримають хорошу підтримку.

Пояснимо на прикладі "Аргону". Точніше – навіть двох "Аргонів".

Читайте також: Боец-россиянин: Не хочу, чтобы та Россия, из которой я уехал, была здесь

У 2014 році в Україну із Пітера приїхав росіянин Дмитро.

Росіянин Дмитро, який приїхав підтримати Україну у 2014 році

Дмитро приїхав, щоб підтримати учасників Євромайдану у центрі Києва. Записався у Самооборону Майдану, взяв участь в найкривавіших сутичках учасників акції протесту із силовиками. Тоді ж втратив всі документи, які могли б засвідчити його особу – паспорт забрали співробітники "Беркуту", решта документів пропали в Українському домі. З початком бойових дій на Донбасі готувався до участі в них, але через відсутність документів довгий час не міг потрапити в зону АТО. Таки потрапив – спочатку брав участь у бойових діях в одному з добровольчих підрозділів, потім – в одному з підрозділів ЗСУ, потім – співпрацював із контррозвідкою одного зі спецпідрозділів МВС. Скрізь воював із псевдо "Аргон". Влітку 2015 року через загрозу обстрілу невдало випав із машини і серйозно пошкодив ногу. Майже рік пішов на те, аби її повістю вилікувати.

У липні 2016 року волонтери допомогли йому зробити останню операцію на коліні у військовому шпиталі Одеси. Після цього знову – милиці та реабілітація. У тому ж шпиталі здружився із російським добровольцем, який воював у "Правому секторі". Після одужання вони разом планували їхати в АТО, в добровольчий підрозділ. Новий знайомий "Аргона" наприкінці вересня виїхав у Мар'їнку, де на той час дислокувався 18 батальйон УДА.

У тому ж 2014 році в Україну приїхав ще один мешканець Пітера – Євген.

Росіянин Євген, який приїхав в Україну 2014 році, аби підтримати проросійських бойовиків

В армії Євген ніколи не служив, займався боксом, мав умовну судимість за спротив російським правоохоронцям. Два роки перебував на обліку у психо-наркологічному диспансері. Сам про себе казав, що випиває рідко, але сильно. Цей росіянин також назвався "Аргоном" і вирушив воювати до проросійських найманців у так звану "ЛНР". Потрапив в батальйон "Одеса". Цей "підрозділ" найбільш відмий тим, що займався крадіжками "гуманітарних вантажів" та розстрілами місцевих жителів та українських волонтерів. В "Одесі" бойовик за офіційними даними протримався до січня 2015 року. З березня по вересень 2015 року він воював у 3-й бригаді так званої "Республіканської гвардії ДНР".

Тим часом, "Аргон"-Дмитро, який лікував ногу у шпиталі, дізнався, що у Росії він уже добрий відомий, як "М'ясник з Кінгісеппа", про нього активно пишуть у ЗМІ, а Слідчий комітет РФ завів на нього справу за найманство.

Одна зі статтей у російських ЗМІ

І це був емоційно насичений період його життя: "Були обшуки у друзів і родичів. Звичайно, переживав, що спецслужби РФ могли вивезти на "батьківщину", де показово б засудили і посадили. Також залишався ризик депортації з боку України, якби РФ зробила такий запит. Документів у мене як і раніше не було", – розповів він.

"Сепарський" "Аргон" також намагався заробити собі славу (правда дещо іншу – "карателя фашистів"). Сам по себе він розповідав, що пережив усі жахи українського полону і був звільнений за обміном. Так принаймні, про нього згадує одна з учасниць групи підтримки Новоросії.

Уривок зі спогадів про "Аргона"-Євгена, опублікований у соцмережах

Але журналісти сайту 24 каналу не змогли знайти жодної інформації про те, що ця людина колись опинялась у полоні українських військових. Інформація про те, що його колись десь на когось виміняли також відсутня. Відтак, є велика вірогідність, що проросійський "Аргон" просто вирішив додати романтичності своєму образу.

Поки його антипод поширював про себе байки, український "Аргон" з іншої сторони лінії розмежування повернувся у зону АТО: він долікував ногу і наздогнав свого нового товариша зі шпиталю у Мар'їнці, де тоді вже йшли позиційні бої. "Іноді заходили сєпари на відстань до 200м від наших позицій, перестрілки бували цілу ніч. Іноді по нас працювала артилерія, міномети, навіть танчик виїжджав – від його обстрілів у стіні нашого будинку залишилася діра", – згадує він.

"Аргон"-Дмитро у період його перебування у Мар'їнці

У той період у Мар'їнці та на околицях міста стояла 92-а бригада і добровольці швидко налагодили дружні стосунки із бійцями ЗСУ.

Нас, добровольців, поважали, хоча і недолюблювали деякі офіцери. Якщо на фронті ставало надто "спекотно" – відразу закликали добровольців на підмогу, а коли приїжджало командування і великі "шишки" з Києва – нас, навпаки, ховали. Товариші по службі знали, що я і мої побратими – росіяни, нас навіть жартома називали "Русскій мір". На той момент нас було троє росіян під командуванням УДА,
– розповів "Аргон"-Дмитро.

Кількома місяцями раніше проросійський "Аргон"-Євген вирішив, що він теж має продовжити свою кар’єру воїна. І з благословення родини (якщо вірити його анкеті, опублікованій російськими ЗМІ) записався до ПВК "Вагнера" та попрямував воювати до Сирії. У тій же анкеті він записав, що мета його вербування: "Гроші, бойові дії".

Анкета "Аргона"-Євгена

Зрештою, заробляв у Сирії його він всього кілька тижнів – "Аргона" вбили навесні 2016 року. Його родина підтвердила факт безславного завершення його сирійського відрядження. Міністерство оборони РФ, у свою чергу, оголосило сирійські втрати ПВК "Вагнер" "міфом", а повідомлення про них – знущанням, яке вартує презирства.

Але повернемось до історії українського "Аргона". У серпні 2017 року він отримав чергове поранення. На цей раз постраждала ліва рука – кисть була роздроблена. Ще один рік пішов на операції і реабілітацію. Після отриманого поранення продовжує бувати на фронті і допомагати побратимам уже у якості волонтера.

"Аргон"-Дмитро та його дівчина після церемонії нагородження главою УПЦ КП

Щоб якось вирішити проблему з документами, мені допомогли знайти хорошого адвоката, який безкоштовно взявся за мою справу. Я подався на біженство – моє досьє зараз на розгляді в ДМС, це може тривати досить довго, можливо, кілька років і судових засідань. Звичайно, хочеться легалізуватися і мати можливість жити нормальним життям – влаштуватися на роботу, піти служити офіційно або хоча б банально розписатися з коханою дівчиною. Її я зустрів на фронті, вона волонтер, допомагала нам і іншим іноземним добровольцям. Питання громадянства для таких як я залишається відкритим,
– каже Дмитро.

Інертні гази ще називають благородними. Кого з "Аргонів" вважати інертним, кого благородним – це уже справа смаку та світосприйняття. Це просто історія про те, що російські добровольці бувають різними. Те, як вони впливають на нашу країну визначаються їх оточення та концентрація. Від України потрібно лише вчасно зрозуміти, кого потрібно підтримати.