До фортеці Чуфут-Кале з’їхалися на табір караїми

Більше сотні караїмів з України та сусідніх держав зібрались поблизу Бахчисарая на міжнародний ювілейний 15 табір. Два тижні учасники трудового табору розчищатимуть та облагороджуватимуть територію фортеці, знайомитимуться з історією свого народу та вивчатимуть мову.

“Це місце, де наш народ сформувався як етнос, де наш народ набув свою державність. Тому, це наша святиня - ми тут і збираємося”, - сказав голова громади караїмів Володимир Ормелі.

“Саме в таборі є той час, коли можуть з'їхатися всі караїми та їх сім'ї, і зберегти культуру, звичаї, зберегти цю історичну батьківщину - фортецю”, - каже учасниця табору Тетяна Полканова.

Саме з Чуфут-Кале почалась історія караїмського народу. Цей етнос виник в результаті генетичного контакту хозар, які прийшли в Крим, та місцевого населення - таврів, кіммерійців, сармато-аланів і готів.

Караїми оселилися у фортеці в XIV столітті. З тих пір збереглися вирубані в печерах господарські приміщення, руїни мечеті, кенаса та житлова садиба. Головним призначенням Чуфут-Кале була оборона, залишки потужної оборонної споруди можна побачити й сьогодні.

“Уздовж усього периметра фортеці - запаси каміння. Його ще назвали “учташ” - камінь, який летить - це камінь, яким відбивалися від ворогів. Якщо в будь-якому місці по периметру бачили, що підходять вороги, можна було взяти каміння і закидувати їх ним зверху”, - розповів караїмознавець Юрій Полканов.

До караїмського табору приїжджають цілими родинами, вік учасників від 4 місяців до 80 років. Для тих, хто шукає свою другу половинку, це можливість зустріти її саме тут. За 15 років існування табору було створено понад десяток нових родин. Підтримка зв’язків між караїмами - одне з головних завдань, таким чином вони прагнуть зберегти свою історію та коріння.

“Тягне душею. Хочеться зануритися в атмосферу свого коріння, своєї національності, привітати людей своєї національності, поспілкуватися. Приємно те, що люди зберігають свою історію”, - каже учасниця табору Марія Трокай.

“Я чистокровна караїмка, зараз це велика рідкість. Внучка в мене на 3/4 караїмочка. Цікаво, хочеться зберегти звичаї і традиції”, - сказала учасниця табору Лідія Ормелі.

Караїми покинули фортецю після того, як Крим увійшов до складу Російської імперії. Представники цієї народності пороз’їжджалися в інші кримські міста та за межі півострова. Сьогодні у світі лише дві тисячі караїмів, з них 800 мешкає у Криму, інші згуртувалися у спільноти в Західній Україні, а також в сусідній Польщі та у Литві.