Донбаські бандерівці, або як живуть українські біженці в Польщі: декілька стереотипів
З початком війни й після анексії Криму, понад 2 мільйони громадян України стали біженцями. І якщо більшість знаходить другий притулок або на інших територіях країни, або й навіть у Росії, є певна частка громадян, які осідають у Польщі.
Сказати, скільки саме жителів Донецької й Луганської областей після початку конфлікту опинилися в Польщі, доволі складно, пише ВВС, поспілкувавшись із кількома сім'ями, які свого часу виїхали з окупованих територій. Тамтешні компетентні органи не ведуть окремого обліку для українських громадян, які нині на легальних підставах перебувають на території країни.
З-поміж всього іншого, мова зайшла також і за стереотипи, що особливо актуально в світлі загострення україно-польських стосунків останнім часом. За словами опитаних, навіть зважаючи на посилення негативної стереотипізації українців як "дешевих працівників", цьому є певне пояснення.
Читайте також: Звіт ООН: кожен 113-й житель Землі – біженець
І хоча, на думку Олени Судиної, все залежить від кожної людини зокрема, є певні тенденції.
У Польщі є певний прошарок населення – люди малоосвічені, з низьким рівнем культури, згодні працювати за 11 злотих на годину (офіційно ж мінімальна заробітна плата в Польщі становить близько 13 злотих) – які вважають, що приїжджі українці забирають у них роботу. Серед таких людей стереотипи досить серйозні. Але чим вищий соціальний статус людини, тим більше він лояльний до темношкірих, мусульманам і, відповідно, до українців. Такі люди, навпаки, ставляться з повагою: мовляв, молодці, намагаєтесь,
– розповіла вона.
А для художниці Лії Достлеєвої стало несподіванкою те, що поляки доволі часто не розрізняють вихідців з різних регіонів України. Мовляв, раз ти приїхав з-за східного кордону – значить, ти бандерівець, а те, що в Донбасі до особистості Степана Бандери завжди ставилися досить неоднозначно, – вже нікого не цікавить.