Два роки війни на Сході: як все починалось
Влада називає це антитерористичною операцією, а люди та солдати – війною. Рівно 2 роки тому Олександр Турчинов оголосив про початок АТО на Сході України.
Лише за даними ООН, у збройному протистоянні вже загинули 10 тисяч людей: понад три тисячі військових та майже 7 тисяч цивільних.
Після незаконної анексії Криму у березні 2014 року російські спецслужби починають дестабілізувати ситуацію на території континентальної України. За підтримки соратників втікача Януковича, у містах на сході та півдні країни спалахують проросійські мітинги.
Патріотично налаштовані жителі Донбасу намагаються не допустити розгулу сепаратизму. Але їх переслідують, залякують та навіть катують. Розгублене після втечі Януковича суспільство ледь розуміє, що відбувається. Післямайданна влада намагається демонструвати рішучість. Та її ультиматумів не чують і тимчасове керівництво переходить від слів до дій.
На Сході точаться запеклі бої. У травні наша держава в один тур обирає нового президента. Петро Порошенко обіцяє – з його приходом миру чекати вже не довго.
Але війна на Сході не вщухає. У бойових діях беруть участь добровольці, регулярні війська, спецслужби та правоохоронці. Забезпеченням напівголих і голодних бійців на фронті займаються волонтери.
Гуманітарна допомога надходить до України з усього світу. Міжнародні партнери щедро постачають все необхідне – від аптечок до бронежилетів. Офіційний Київ просить сучасну зброю та щоразу отримує відмову. Своїми силами українські війська звільняють понад 70% окупованої території.
Захід змушує офіційний Київ вести переговори з псевдо-республіками на Донбасі, і Україна підписує сумнозвісні мінські домовленості. Які, ані бойовики, ані Росія поки не виконували жодного дня. Після підписання першого мінського протоколу бойовики вибили українських військових з донецького аеропорту, після Мінську-2 захопили Дебальцеве, а мінськ-3 вкотре зривається.