Аби МАФи не стали вуличною МАФією…
Українські міста запроваджують нові правила регулювання роботи тимчасових споруд. У кожному – вони різні. Та є дещо спільне – бажання місцевої влади перетворити МАФи із масового на поодиноке явище в культурі тимчасових закладів. Та зробити із численних кіосків насамперед пізнавальні символи міста, які гармонійно вписуються в навколишній пейзаж.
В Україні – у розпалі багаторічна боротьба із засиллям міст МАФами, які вже давно є символами тіньового бізнесу. Кіоски, а потім МАФи з’явились ще на початку 90-х і стали своєрідною альтернативою для розвитку малого бізнесу. А також – можливістю придбати імпортний товар.
Знайте більше: Податкові зміни – скільки платитимуть ФОПи в 2020 році
Проте час минав, імпорт був уже не таким дефіцитом. Та й придбати його можна відкрито у зручних і красиво облаштованих супермаркетах. Але кількість кіосків, які згодом переробили на МАФи, не зменшувалася, а тотально зростала, а разом із ними і кількість "брудних грошей". Адже більшість із тимчасових споруд не лише псує зовнішній вигляд міста. Це часто нелегальний бізнес. А ще це "надійні" місця, де підліткам точно продадуть алкоголь і навіть наркотики. Майже кожен українець має під своїми вікнами приклади скандальних МАФів.
Влада міст обрала різну тактику боротьби із засиллям МАФів у спальних районах та на міських вулицях. Відштовхувалися насамперед від масштабів проблеми. Наприклад, обіг грошей кіосків у Києві вже давно порівняли з обсягом коштів, які є в обігу в найбільших роздрібних мережах. Київський феномен масового поширення МАФів полягає не просто в нівеченні міста, а в повній втраті контролю над їхньою діяльністю з боку держави та ухиленні від сплати податків і місцевих зборів, наголошують експерти.
Лише за півроку в Києві знесли більше тисячі незаконних МАФів. Масово, а саме тисячами, зносять кіоски у Дніпрі та Харкові. Скажімо, у Полтаві почали демонтувати місцеві активісти, бо так і не дочекались дій міської влади. Про унікальність же львівського досвіду – в інтерв’ю із заступником Львівського міського голови з питань містобудування Любомиром Зубачем.
У ЛЬВОВІ МАФИ ЗНОСИТИМУТЬ БЕЗ РІШЕННЯ СУДУ
Розкажіть детальніше про ухвалу Львівського виконкому, яку вже встигли назвати революційною. У чому її особливість?
Масове, неконтрольоване поширення МАФів – це не лише понівечена архітектура міст. Це також ухилення від сплати податків і місцевих зборів. Такий собі символ безконтрольності.
Ухвала ж Львівської міської ради насамперед засвідчує, що у Львові місцева влада чітко знає, скільки у місті працює МАФів. Нам вдалося віднайти реальні механізми контролю.
Кілька місяців тому, за розпорядженням міського голови, було створено комісію щодо продовження діяльності тимчасових споруд на території Львова. До складу комісії увійшли працівники департаменту містобудування, частина депутатського корпусу та ініціативна група працівників МАФів. Це більш вживане у побуті слово. Хоча насправді правильно називати "тимчасові споруди".
Власне результатом ефективної та прозорої роботи комісії стала ухвала, за яку на сесії міської ради проголосувала суттєва більшість депутатів. І що важливо, це відбулося в атмосфері діалогу та порозуміння.
Що ж ця ухвала означає для працівників МАФів та львів’ян? Насамперед у комплексній схемі міста залишаються всі підприємці, які добросовісно та прозоро працюють. Водночас ухвала суттєво спрощує процедуру переоформлення пакету документів на продовження договорів.
Читайте також: Нацбанк викупив абсолютно рекордні 1,5 мільярда доларів: що це означає
Термін дії договору для підприємців компромісно збільшено до трьох років – я наполягав на 2 роках, бо йдеться все ж про тимчасові споруди, але зійшлися на більшому терміні. Ще на 5 років ми продовжили мораторій на заборону встановлення у Львові нових МАФів.
Натомість недоброчесні МАФи зноситимуть, причому цього разу силами міської ради. На сьогодні в місті є майже 1500 МАФів. Із них 200 – з об‘єктивних причин демонтують. До "чорного списку" потрапили тимчасові споруди, які працюють незаконно, тобто не оформили документи на свою діяльність та ті, які розбудувались на більшу площу, ніж дозволено. Також споруди, де діють ломбарди, лотереї та кредитні установи.
Переконаний, що ця ухвала водночас захищає інтереси добросовісних власників МАФів та самих львів‘ян, які першими страждають від роботи недоброчесних власників таких споруд. Тут доречно згадати і про МАФи, які крадуть тротуар та велосипедну доріжку, які у спальних районах продають після 22.00 алкоголь і нерідко дітям.
Читайте також: Що зміниться у січні: збільшення мінімальної зарплати, податки для ФОПів та штрафи для євроблях
Раніше вже були спроби демонтувати проблемні МАФи, проте марні. Як плануєте це робити нині?
Власне в новій ухвалі ми чітко виписали механізм примусового демонтажу та саму процедуру. І це революційно нове. Оскільки мова про тимчасові споруди, то рішення суду не є обов‘язковим, як це було раніше. До речі, саме через це донедавна демонтувати підпільний МАФ було нереально. Адже в суді справа про демонтаж помирала. Тому боротьба з МАФами була схожа більше на імітацію.
Відтепер для демонтажу достатньо буде рішення виконкому. На практиці це виглядатиме так: комісія виявляє недоброчесний МАФ. Виїжджає на місце, складає акт, іншими словами, дає змогу добровільно знести власними силами. Якщо ж підприємець цього не робить, то за це береться міська рада за допомогою уповноваженої особи, за участі правоохоронних та дотичних до роботи МАФу органів, і демонтує тимчасову конструкцію.
Значно важче розібратися з МАФами, які примудрилися оформити на свою тимчасову споруду право власності. Хоч це є повним абсурдом. Адже згідно із українським законодавством, право власності можна оформити лише на об‘єкт нерухомості.
За яким принципом у Львові обирають місце для функціонування того чи іншого МАФу?
Зазвичай місце пропонують самі підприємці. Потім оформляють паспорт прив‘язки із зазначеними червоними лініями, мережами тощо. Хоча насправді, з точки зору майбутнього, логічніше, аби місце пропонувала саме міська рада. Наприклад, оголошувала конкурс на право оренди, обирала б місця для сезонної чи тематичної торгівлі.
Скажімо, за кордоном дуже поширена практика торгівлі в так званих МАФах сезонного одягу чи сувенірів до свят. Після кількамісячної торгівлі, коли сезон закінчується, такі лотки зачиняють. Як на мене, дуже важливо розуміти, що йдеться саме про тимчасові споруди, які й призначені для тимчасового користування.
Читайте також: Уряд скасував "зарплатне рабство": що зміниться
"МАФИ У ЛЬВОВІ СЕБЕ ВИЧЕРПАЛИ"
Варто визнати, що у Львові МАФи не були проблемою для міста, як, наприклад, це є Києві, Одесі чи Дніпрі.
Так, у Львові не має тотального засилля МАФами. І насамперед це позиція та результат системної боротьби із цим явищем з боку міського голови й депутатського корпусу. Тому порівняно із іншими містами Львів виглядає краще. Однак це не привід нічого не робити у цьому напрямку.
Хоч, як на мене, проти МАФів більше працює час. Вони себе вичерпали. Великі європейські міста вже давно відмовилися від звичайних торговельних кіосків. Це псує зовнішній вигляд вулиць, нерідко заважає пішоходам та перетворює місто на базар. Відтак кіоски там замінили на стаціонарні автомати або ж павільйони, які стали пізнавальними символами міста.
Тому я солідарний із українськими та європейськими експертами, що сьогодні насамперед майбутнє за МАФами, які є елементами ландшафтного дизайну, гармонійно вписуються в навколишній пейзаж, мають функціональне значення, є не масовим, а поодиноким явищем в культурі тимчасових закладів.
Цікаво: Українці заплатили рекордну кількість податків у 2019
Розмовляла Вікторія Доскоч, ГО "Інститут Просвіти"