Аграрні мільйони: куди і навіщо спрямовують дотації на сільське господарство

Україна активно субсидіювала національне сільське господарство ще з 1991 року. До 2017 року левова частка державної підтримки сільського господарства надходила на підприємства у формі податкових пільг, а не прямих державних субсидій, йдеться у аналітичній записці Центру економічної стратегії.

Читайте також: Яка галузь економіки в Україні найрентабельніша

У 2017 році, на вимогу МВФ та Світового банку, Україна відмовилась від спеціального податкового режиму та перейшла на прямі дотації. Розподіл цієї підтримки відбувався пропорційно сплаченому ПДВ.

У 2018 році уряд розділив 6,3 мільярди гривень підтримки на спеціальні "ресурсні субсидії", спрямовані на:

- розвиток фермерських господарств – 1 млрд грн;
- часткову компенсацію витрат на будівництво та реконструкцію тваринницьких ферм, в тому числі за рахунок кредитних коштів – 2,3 млрд грн;
- підтримку та закупівлю молодняка великої рогатої худоби та дотацію на утримання ВРХ молочного та молочно-м’ясного напрямку – 1,2 млрд грн;
- програму кредитної підтримки – 200 млн грн;
- часткову компенсацію витрат на купівлю сільськогосподарського обладнання українського походження 26 – 945 млн грн.

Хто отримав солідні дотації

У 2018 році компанії радника президента України Юрія Косюка, який є власником "Миронівського хлібопродукту" (бренд "Наша Ряба"), отримали найбільшу підтримку. Міністерство аграрної політики виділило близько 970 мільйонів гривень державної допомоги для компаній Косюка. Це чверть від усієї торішньої агродопомоги, яка була надана по факту, за інформацією Мінагрополітики.

Допомогу отримав і член аграрного комітету від "Блоку Петра Порошенка" Анатолій Кузьменко. Він є бенефіціарним власником двох компаній – ТОВ "УкраАгроКом" і ТОВ "Колос". У 2018 році з державного бюджету їм виділили 3,5 мільйони гривень. ​

2,5 мільйони отримала у 2018 році й фірма родини члена профільного парламентського комітету від БПП Олега Дмитренка – сільськогосподарське товариство "Батьківщина". Це була державна дотація на утримання великої рогатої худоби.

Дотації тваринництву пріоритетні для України

Читайте також: Україна – одна з тих, хто експортує до Євросоюзу найбільше агропродукції

Реалії аграрних дотацій у 2019

Експерт Українського клубу аграрного бізнесу Олег Нестеров у коментарі 24 каналу зазначив, що найбільше у 2018 році виконана була програма відшкодування коштів на будівництво і техніку – на 95-96%. По програмі компенсації за будівництво аграрних комплексів – програмою скористалися близько 30 компаній. По підтримці садівництва – більше 100 компаній. По програмі компенсації вартості техніки – 7000 отримувачів.

На що держава дає гроші:
- 1500 грн за корову;
- 50% за купівлю племінних ресурсів;
- компенсація за будівництво тваринницьких комплексів;
- 40% за техніку;
- 80% за насіння;
- 80% за саджанці.

На 2019 рік порядки розподілу коштів ще не опубліковані. Але позиція Міністерства – програми і фінансування повинні залишатися такими ж, для отримання стабільного результату.

Найбільше грошей закладається на тваринництво. Потрібно інвестувати в продукцію з високою доданою вартістю, в переробку. Треба зупиняти спад поголів'я корів, щоб збільшувати виробництво молока. Для цього потрібна підтримка утримання молочного стада. Програма такої підтримки дала хороші результати, гроші були використані,
– уточнив Нестеров.

Також – потрібно вкладати в будівництво, вважає експерт. Програма будівництва агропромислових комплексів працює лише другий рік. І ефект з'явиться на третій рік, оскільки це довго окупні проекти, на які відкривається або довгострокова лінія кредитування, або вкладаються великі гроші.

Обов'язкові вимоги для фермерських господарств-отримувачів бюджетних коштів:
⋅ зареєстровані права на власність та/або користування земельною ділянкою;
⋅ наявність до 500 га с/г угідь в обробітку та до 15 млн гривень річного обороту;
⋅ ідентифікація та реєстрація сільськогосподарських тварин.

Дотації і пропорційність

Фермерське господарство на 50-100 гектарів не має ресурсу для будівництва великих об'єктів. Вони користуються іншими програмами.

Програми є різні – орієнтовані на великі інвестиційні проекти, по будівництву. Є – щоб оновлювати матеріально-технічні складові підприємств або утримувати поголів'я, чи підтримку нарощення кількості поголів'я.

У випадку з МХП – це найбільший виробник не лише в Україні, але і в Європі. Він має відповідні можливості для нарощування виробництва. І, згідно з принципом пропорційності – отримує більше дотацій, порівняно з меншими виробниками, оскільки є великим платником податків.

На аграріїв державний бюджет витрачають майже всі країни

Як не "дерибанити" дотації

Насправді взяти "аграрні" гроші від держави і скористатись ними як завгодно так просто не можна, відзначив Олег Нестеров. Участь в кожній програмі передбачає подачу пакету документів. По будівництву – щодо введення об'єктів у експлуатацію. По відкриттю кредитних ліній – банки ретельно перевіряють підприємства. По компенсації вартості техніки – вся техніка має реєструватися і сертифікуватися. (І відчужувати її не можна упродовж 3 років. Якщо ж продати – знову потрібна перереєстрація. І тоді прийдуть відповідні органи і спитають). Гроші на підтримку поголів'я – також тварини повинні бути ідентифіковані (чіповані) і зареєстровані.

Тобто, ці гроші дійсно контролюються. При цьому держава покладає на великих сільгоспвиробників не лише функцію створення продукції в високою доданою вартістю, а ще й соціальну. Великі агровиробники здатні втілювати в життя інфраструктурні проекти, що можуть змінити життя цілих регіонів.

Читайте також: Скільки інвестували в розвиток села за останні роки: інфографіка

Як у Європі

Дотація сільгоспвиробникам – досить поширена практика в країнах ЄС. Зокрема, у Німеччині діє окремий федеральний банк – Landwirtschaftliche Rentenbank (Сільськогосподарський пенсійний банк). Його загальні активи – понад 90 млрд євро. Займається банк виключно підтримкою сільського господарства.

Загалом сільське господарство одне з найбільш субсидійованих видів економічної діяльності у всьому світі. Субсидії вирішують кілька питань, крім забезпечення населення достатнім обсягом харчових продуктів:

• запобігання ціновій нестабільності
• усунення внутрішніх спотворень та фіаско ринку
• підтримку розвитку слабко розвинених індустрій

Ці погляди розділяє і Світова організація торгівлі.

Однак економічні аналітики констатують: країни з найсильнішим агросектором вже не використовують пряме субсидіювання. Вони або взагалі не підтримують агросектор (Нова Зеландія), або надають допомогу у формі страхових платежів (США, Австралія) чи здешевлення кредитів (Канада), або підтримують науково-дослідну діяльність (Нідерланди).

Цілком можливо, що і Україна перегляне свій підхід до підтримки аграріїв. Але станеться це явно не у найближчі роки.

Читайте також: Яйця, горіхи й горох: скільки експортувала Україна у 2018 році