Бульбашка луснула, — нобелівський лауреат про економіку Росії

Про це він написав у своїй статті для The New York Times, повідомлzє Ліга.Новости.

Обсяг економіки Росії приблизно такий же, як у Бразилії. І вона дуже вразлива для фінансової кризи, "вразлива з причини, яка має пряме відношення до природи путінського режиму", зазначає Кругман.

Він нагадує, що курс рубля поступово знижувався з серпня, коли Путін визнав присутність російських військ в Україні. Однак в останні кілька тижнів зниження перетворилося на обвал. Екстремальні заходи, у тому числі підвищення ключової ставки центробанку відразу на 6,5 п.п. і тиск на приватні компанії допоміг лише стабілізувати рубль на рівні значно нижче колишнього.

Все вказує на те, що економіка Росії йде до важкої рецесії, вважає Кругман.

Безпосередня причина труднощів у Росії — глобальне падіння цін на нафту. Воно викликане розширенням сланцевих проектів і ослаблення попиту на чорне золото з боку Китаю та інших країн. Однак прямого відношення до Путіна все це не має.

Просто путінська економіка не так вже й багато цікавого може запропонувати іншим країнам, крім нафти.

Санкції ж, накладені на Росію у зв'язку з конфліктом в Україні, підсилили негативний ефект.

Разом з тим, проблеми Росії непропорційні розміру шоку. Так, нафта впала в ціні, пише Кругман, але рубль обвалився ще більше, і збиток для російської економіки виходить далеко за рамки нафтового сектора. Чому?

Економіст нагадує, що подібні валютні кризи траплялися кілька разів: Аргентина 2002, Індонезія 1998, Мексика 1995, Чилі 1982 і ін.

Тип кризи, з якою Росія стикається сьогодні — результат проблем, що виникають у економіки, вразливої через великі зовнішніх запозичень — зокрема, масштабних запозичень приватного сектора, що вилилися у валютні борги,
— переконаний він.

Тому тут падіння експорту може почати порочне коло. Коли курс національної валюти істотно падає, баланси місцевих підприємств з капіталами в ній і боргами в доларах або євро "схлопуються". Це завдає серйозної шкоди національній економіці, підриваючи довіру, що посилює тиск на національну валюту.

І Росія цілком вписується в цей сценарій — за винятком одного.

Як правило, зазвичай країна опиняється з великим зовнішнім боргом через дефіцит торгового балансу... Але в Росії немає торгового дефіциту. Навпаки, вона постійно отримувала великі торгові надлишки, завдяки високим цінам на нафту. Так чому ж вона запозичує стільки грошей, і де ці гроші?,
— задається питанням Кругман.

На нього можна відповісти, якщо пройтися у вихідний навколо Mayfair в Лондоні чи по Манхеттену і спостерігаючи довгі ряди розкішних апартаментів, які належать "китайським князькам, близькосхідним шейхам і російським олігархам". Кругман нагадує, що російська еліта накопичувала активи в основному за межами РФ. Зворотною стороною цього накопичення було зростання національного боргу.

На його думку, путінська Росія — це крайній варіант кланового капіталізму, це клептократія, що дає лояльним особам величезні суми грошей для суто особистого використання. Все це виглядало стійким до тих пір, поки ціни на нафту залишалися високими.

"Але тепер бульбашка луснула, і та сама корупція, яка була опорою режиму Путіна, залишила Росію у плачевному становищі", — зазначає економіст.

Читайте також: Путін хотів газовим вентилем керувати політичними процесами у світі, — експерт

Закінчитися все це могло б програмою МВФ, що включає екстрені позики і терпіння кредиторів в обмін на реформи. Природно, в Росії такого не станеться, режим буде намагатися вибратися з кризи самостійно, намагаючись, зокрема, запобігти втечі капіталу з країни.

На думку Кругмана, все це досить принизливо для Путіна. Однак саме його самовпевнена поведінка допомогла закласти основу для катастрофи. Режим більш відкритий і менш "мачистський" був би менш корумпований, і не заліз би так глибоко в борги, і краще б переніс падіння цін на нафту.

Тим часом Володимир Путін продовжує риторику "світової змови" проти його держави. Цього разу він заявив, що "залякати, стримати, ізолювати Росію ні в кого не вийде".