Цифрові активи та розвиток економіки: як CBDC можуть покращити фінансову систему України

CBDC – це те ж саме, що й національна валюта, однак в електронному варіанті. Цифрова валюта підкріплюється та гарантується державою.

Читайте також Понад 40 мільярдів доларів: скільки можна зекономити, ввівши блокчейн у систему логістики

Важливо додати, що CBDC не репрезентує гроші, вона є грошима. Крім того, така валюта доповнює безготівкові розрахунки, а не замінює їх.

Початкові витоки: як з'явилися цифрові валюти

Після того, як попит на приватні кошти та криптовалюти почав стрімко зростати, центральні банки почали запроваджувати CBDC.

Так, наприклад, в Китаї вже декілька років запроваджений електронний юань. За даними Народного банку КНР, станом на кінець 2022 року в обігу перебувало цифрових юанів на загальну суму 13,61 мільярда. Це понад 2 мільярди доларів. У Financial Times навіть згадували про те, що е-юань може відібрати "почесний статус" долара.

Міністр фінансів Великої Британії Ендрю Гріффіт раніше зауважував, що країна прагне стати світовим криптоцентром. Однак, як пише BBC, запуск національної цифрової валюти можливий не раніше 2025 року.

Цікаво, що в цьому питанні Індія випередить Велику Британію, повідомляють CNBC. Ще у лютому 2022 року країна заявила, що впродовж 2022 – 2023 років запускає проєкт цифрової рупії. Відтак з 1 грудня 2022 року центробанк Індії запустив роздрібну версію національної цифрової валюти в тестовому режимі.

Цифрові активи центрального банку – це не криптовалюта

Важливо додати, що різновидами цифрових активів є віртуальні (до прикладу, криптовалюта) та електронні (звичайні паперові гроші, які знаходяться в обігу в певній електронній платіжній системі) кошти. Втім, вони не є тотожними значеннями. Головна їхня відмінність у тому, що електронні гроші належать до фіатних активів, а цифрові – ні.

Що стосується відмінності між криптовалютою та е-грошима, варто зауважити, що цифрова валюта, так само як і готівка, напряму залежить від політики регулятора, у той час, як криптовалюта – незалежний цифровий актив, який працює на основі блокчейну.

Відтак е-валюти ЦБ криптовалютами назвати не можна. Втім, у теорії, CBDC може полегшити роботу з криптою.

Від Китаю до України: країни, що активно впроваджують CBDC

Після створення цифрових активів уряди різних країн почали втілювати цю ідею у життя. Поштовхом до цього стало те, що CBDC має чимало переваг:

• Насамперед надійність, адже емітентом цифрових коштів стає центральний банк.
• Крім того, це зменшення вартості та збільшення швидкості трансакцій. Йдеться про те, що переказ коштів у цифровій системі має менший проміжок етапів, а відповідно здійснюється швидше.

Станом на березень 2023 року, впровадження проєктів цифрової валюти вивчають вже у понад 100 країнах світу. Зокрема:

• У квітні 2023 року уряд США вніс законопроєкт про створення цифрового долара.
• У Китаї цифрова версія юаня, яка визнана офіційною цифровою валютою країни, запроваджена ще у 2019 році у тестовому режимі.
• Японія теж приєднується до запровадження CBDC. Банк Японії оголосив про пілотний проєкт цифрової єни.
• Також серед тих, хто вже повноцінно застосував пілотні програми CBDC у національній криптовалюті, є Нігерія, Багами та Ямайка.
• Вперше про впровадження цифрової валюти в Україні заговорили у 2016 році. А вже у 2021 році Національний банк України розробив концепцію е-гривні, яка передбачає впровадження цифрової форми нашої національної валюти до 2024 року.

Цікаво! Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, під час виступу на Всесвітньому економічному форумі у Давосі, зазначив, що планує стати першим тестувальником електронної гривні й почати отримувати в ній зарплату.

Цифрова валюта України – е-гривня / Фото –  gsminfo.com.ua

Чим особлива українська е-гривня

Україна стала однією із перших країн Європи, яка вирішила впровадити цифрові гроші. Восени 2022 року Нацбанк презентував проєкт е-гривні банкам, а також учасникам платіжного та криптовалютного ринків. Чи не найголовнішим призначенням української цифрової валюти стане ефективне виконання функцій грошей, доповнюючи готівкову та безготівкову форми гривні.

Е-гривня базується на технології блокчейн, яка є децентралізованою системою. Це дозволить здійснювати безпечні та швидкі фінансові операції, а також відстежити процеси грошових переказів від початку й до кінця.

Регулятор розглядає те, що е-гривню можна буде використовувати:

• Для роздрібних безготівкових платежів.
• Для використання у сфері, пов’язаній з обігом віртуальних активів. Наприклад, для обміну, забезпечення випуску та інших операцій з віртуальними активами.
• Для забезпечення можливості здійснення транскордонних платежів. Згідно з цим використання має бути зручним і доступним для всіх верств населення, юридичних осіб, державних органів, банків та небанківських фінансових установ.
• Для боротьби з корупцією та незаконним відмиванням грошей. Все через можливість CBDC здійснювати фінансовий контроль на всіх рівнях.

Важливо, в НБУ зазначили, що е-гривня може стати одним із ключових елементів якісного розвитку інфраструктури для ринку віртуальних активів.

Багато переваг і ще більше можливостей

Створення цифрових валют можна назвати технологічним проривом. Перш за все тому, що це справді неабияка подія в історії цифровізації економік світу. На цьому етапі розвитку чільне місце займатиме й український проєкт цифрової валюти – е-гривня. Вона розширить можливості безготівкових розрахунків по країні й не тільки, а також збільшить рівень довіри до національної валюти.

Запровадження концепції та моделі української цифрової валюти перебуває на стадії обговорення. Втім, відомо, що торік у жовтні "Укрпатент" вже зареєстрував торгову марку "е-гривня" та "e-hryvnia", яка належить НБУ.

Така послідовність подій щодо розробки та впровадження є логічним кроком на шляху поступового перетворення усіх державних послуг на зручні онлайн-сервіси, адже Україна зробила вже чималий внесок у світову історію цифровізації.