Чи припинять олігархи наживатися з українців на комунальних тарифах

Зараз депутати замовляють слово про виділення ще майже 8 мільярдів гривень на субсидії, аби вписати їх в цьогорічний бюджет. Це – колосальні суми. Їх витрачають з наших податків для того, щоб потім нам же компенсувати витрати на комуналку. Нонсенс? Так, але разом із тим – реальність.

Читайте також: У яких ще маніпуляціях з бюджетними коштами помічена родина Авакових

Нинішня система нарахування субсидій – це суцільна плутанина. Вона необ'єктивна та дає поле для зловживань. Такою пільгою користуються всі, кому не ліньки. Адже вираховується субсидія від доходу родини.

А як в нашій країні переважно платять заробітні плати? Правильно – у конверті. А раз доходи малі, то попри те, що квартира велика, дорога, може й у самому центрі міста-мільйонника, от вам, любі, субсидія. І призначають однакову субсидію і мільйонеру з Печерська, і селянину із глухого села. А все за законом.

У бюджеті наступного року одразу пропонують закласти на субсидії суму в 55 мільярдів та пропонують зміни. Рахувати від Нового Року не за соціальними нормами, які насправді геть необ’єктивні, а по факту спожитого тепла. Це добра ознака того, що зміни на енергоринку можливі. А адресна допомога, яку за задумом планують перетворити на інвестиції в енергоефективність, – справді крок до Європи. Схрестимо пальці та сподіваємось цей план спрацює і не перетвориться на черговий пшик.

Але головне питання – чи прозорі тарифи, які платить українське населення, а відповідно – і компенсує субсидіями держава? Кому до кишені йдуть ці золоті потоки. І чому тарифи такі захмарні? Хто і як їх формує на ринку? Згадаймо!

Вже майже півтора року ми отримуємо платіжки за тепло та електрику, сформовані на так званій формулі Роттердам +! Адже саме теплові електростанції генерують найдорожчу електрику. І це переважно монополія ДТЕКу, який, як відомо, належить Рінату Ахметову.

Читайте також: Віртуальні успіхи, або Луценко проти агрорейдерів

За формулою і імпортоване, і вугілля українського виробництва продовжують закладати в тариф на електрику по однаково найвищій ціні. Співмірність роттердамського та вітчизняного вугілля ролі вже не грає. А ДТЕК, за підрахунками експертів, видобуває на нашій території майже дві третини від необхідної кількості палива. То за що ми платимо? Так, за Роттердам. Тарифи у платіжках все одно формуються від місцевої ціни.

І скільки вже говорено-переговорено, що Роттердамська формула грабіжницька та необґрунтована. А за підрахунками експертів енергетичного ринку - ледь не з повітря приносить понад мільярд надприбутку на місяць, скасовувати її ніхто не поспішає. Навіть провадження НАБУ не може ні на що вплинути.

На запитання для представника ДТЕКу скільки ж насправді роттердамського вугілля імпортують та спалюють на благо українців, а яка насправді частка пального видобутого в Україні та завезена із Росії відповів ясно. Мало того, що ДТЕКівців жаліються, що і цього замало, і вони ледь зводять кінці з кінцями

Ціна на вугілля на сьогодні, яка покривається тарифом не достатня, щоб забезпечити економічно обґрунтований рівень імпорту, але компанія ДТЕК надто велика, щоб бути безвідповідальною,
– зазначив директор комерційної діяльності Віталій Бутенко.

Він відповісти не зміг, точніше ми схиляємось до думки, що просто не захотів. Загалом від самого усвідомлення того, як нам нав'язали цю здирницьку формулу та удвічі збільшити тариф, і хто у першу чергу з цього заробив, стає ніяково. Але ж факти – річ уперта. Варто лише згадати як кілька років тому близька до Президента компанія ICU скуповувала задешево єврооблігації ДТЕКу, які після підвищення тарифів різко злетіли в ціні.

Плюс – перед запровадженням формули в нас з'явився єдиний регулятор НКРЄ, а очолив його менеджер Дмитро Вовк, який раніше стрімко будував кар'єру у бізнес-структурі нинішнього Президента.

Читайте також: Кому вигідно провалити створення Державного бюро розслідування в Україні

Тарифи – величезний бізнес, з якого вдається заробляти усім. Тільки нам - споживачам діватися нема куди. Нам рахують Роттердам у платіжках, а потім ми біжимо по субсидії. І це замкнене коло дотепер ніхто не може, та й вочевидь, не поспішає розривати.