Чому інвестиційний клімат України перебуває на дні
З кредитами в нас дійсно якось складно останнім часом. Тому що виявилось, що їх дають лише в комплекті із певними вимогами. І дотримуватись цих вимог наші еліти вважають мало не зазіханням на український корупційний суверенітет.
А щодо інвестицій, про які Петро Олексійович говорить регулярно і останній раз буквально тиждень тому, то Генеральна прокуратура України швидко пояснила, що якщо інвестиції потрібні, як повітря, то час вчитись дихати чимось іншим.
Читайте також: Перемога "Нафтогазу": хто справжній герой у суперечці та на що образився Гройсман
Щоб якомога чіткіше донести свою думку ГПУ провела низку обшуків на "Новій пошті". Причому добротно, з обшуком у керівництва, вилученням техніки. Коротше, інвестиційний клімат теплішав з кожною хвилиною перебування прокурорів.
Тут можна пригадати історію, як під час обшуку прокурори вкрали талони на пальне і припустити, що ГПУ просто потрібно було розіслати кілька пакунків – і не платити ж за відправлення – їх втиху підкинули на відправку під час обшуку.
Або моментально з’явився жарт-перефраз виступу Луценко у парламенті про те, що "Нова пошта" запланувала розсилати депутатам бомби, а хто виживе – поштарі добиватимуть бандеролями. Але – реально ГПУ зробила все, щоб бажання жартувати не виникало.
Вони проводили обшуки у компанії, яка в топі платників податків в країні, через ухиляння від сплати податків. Вони проводили обшуки у публічної – в побутовому сенсі – компанії, в якої легальних відділень більше, ніж нелегальних точок з гральними автоматами. З ними у ГПУ відносини більш дружні, от Юрій Луценко опівночі зустрічається з великим експертом ігрового бізнесу нардепом БПП Третьяковим.
Але генпрокуратура не цікавиться гральними податками, вона влаштувала шоу у компанії, на послугах якої зріс цілий пласт малого бізнесу – власне, інтернет-торгівля в країні. Яка відома, присутня в житті кожного українця і користь від якої мешканець держави сформулювати може. Чого не скажеш про користь від ГПУ.
Коротше, з точки зору покращення інвестклімату, Луценко після цього обшуку міг направити до адміністрації глиняного прутня з припискою на чому він тільки що цей інвестклімат провернув. В принципі, він це міг зробити просто під час обшуку з відділення. Це ж пошта.
І наголошу, все це справедливо навіть якби у ГПУ були беззаперечні докази якоїсь катастрофічної несплати "Новою поштою" податків. Адже інвестклімат – це виключно про довіру. А довіри до ГПУ не існує. Як і доказів.
Однак, одразу за першим прутнем на банкову, Луценко мав би відправити другий. Тому що результатом обшуків став – нуль. Нічого. Прокурори влаштували 16 обшуків і пішли. Забрали ноутбук директора і "готівкові грошові кошти". У поштовій компанії, через яку ведуть платежі тисячі торгівців готівка передбачувано виявилась клієнтською.
І знаєте, я міг би зараз заявити, що коли прокуратура налітає на бізнес, щось звідси виносить, а потім по-тихому зливається, то це робиться виключно заради того, щоб надоїти з бізнесу грошей. Але навіщо я буду це казати, якщо є спікери значно більш обізнані на цьому питанні:
"Таких справ є тисячі, до суду доходять десятки". Це рівно рік тому. Юрій Луценко. Розповідає, що коли прокуратура порушує справу по 212 статті – ухиляння від сплати податків, а потім нічого не знаходить, то це однозначно мародерство. І що так робити не можна. Що, Юрій Віталійович, проблема з мародерами у Генпрокуратурі. Та сама фігня. Проблема з прокуратурою в усіх. Генпрокурори не всі.
Читайте також: Хто влаштував Генпрокуратурі рекламний бенкет
Просто розумієте, не можна влаштовувати обшуки у легального бізнесу, і нічні зустрічі з власником нелегального. Не можна отримувати міжнародні кредити і зберігати внутрішню корупцію. Не можна засуджувати наїзди на бізнес з телеекранів і продовжувати їх у реальності.
Не можна говорити "а чо, ми цього разу без автоматників", тому що не в автоматниках справа. Коротше, не можна мати одночасно "Нову пошту" і стару Генпрокуратуру. Конфлікт версій. А взагалі, наш інвестиційний клімат шикарно описує історія з головою Національної ради інвестицій Борисом Ложкіним. Пан Ложкін очолив Національну раду інвестицій. За рік ця рада жодного разу не зібралась. І ось днями виявилось, що Ложкін інвестував у нерухомість під Дюссельдорфом, Німеччина. Не можна сказати, що Ложкін не спрацював. Він спрацював – просто у режимі реверсу.