Майбутнє гривні: що буде, якщо Україна не отримає транш МВФ

Останні півтора місяці курс зріс на 6%, купити долар ми можемо вже не за 26,2 гривні, а за 28,03. Аналітики фінансового ринку ще в липні наввипередки обіцяли нам, що курс не проб’є психологічну позначку 27 гривні за долар, але сьогодні курс вже більше 28.

Яке ж пояснення помилковості попередніх прогнозів? Тут ми можемо опиратись на думку експертів та керівництва Національного банку, які говорять про кілька чинників.

Читайте також: Робота українців за кордоном: скільки вони заробляють та чому не повертаються додому

Перший чинник. Сезонний фактор – кожної осені ми закуповуємо імпортні енергоносії, за які розраховуємось валютою, то ж це обумовлює тимчасове пониження курсу. Це можна спостерігати щороку: перше півріччя гривня стабільна, у друге – її лихоманить. На сезонний фактор накладається необхідність планового погашення боргів, яких набрали в попередні роки, а це означає підвищення попиту на валюту.

Другий чинник. Мінфін віддає кошти, які брав у борг на початку року. Кредитори, отримавши виплати по облігаціям внутрішньої державної позики у гривнях, переводять їх у долари, адже не довіряють національній валюті. Будь-який чинник, починаючи з політичної ситуації та закінчуючи світовими цінами на зерно впливає або на попит, або на пропозицію. Якщо бажаючих купити долари більше, ніж продавців, то ціна зростає.

Обмін валюти

Виплати за цінними паперами держави, які нещодавно здійснило Міністерство фінансів, призвели до зростання попиту на долари, що додатково вплинуло на курс. А позичати уряду доводиться, оскільки бюджет не виконується, бракує коштів на заплановані видатки. Крім того, уряд запланував у цьому році отримати 1,9 мільярда доларів позики від МВФ, яких досі немає.

А окрім того, без позики МВФ не отримаємо і 800 мільйонів доларів від Світового банку та 1 мільярд євро макрофінансової допомоги від Євросоюзу. Надання всіх цих коштів пов’язане з прогресом реформ в Україні, з якими уряд зволікає.

Нагадаю, що зараз ми сподіваємось отримати четвертий транш МВФ, який за графіком мав надійти в травні минулого року. Якби реформи здійснювались швидко та без окозамилювання і дрібного шахрайства, щоб надурити іноземних партнерів України та власне народ України, то ми б зараз отримували вже дев’ятий транш згідно з запланованим графіком.

В середині вересня в Україну здійснить візит технічна місія Міжнародного валютного фонду, яка має оцінити роботу української влади та прийняти рішення про транш. Це рішення буде сигналом для всіх інших кредиторів і інвесторів щодо подальшої долі української економіки та національної валюти.

Якщо рішення позитивне – то катастрофи з гривною не буде, іноземні кредитори продовжать позичати гроші та вкладати можливі інвестиції, тож транш МВФ – це певний іміджевий індикатор для України. Якщо ж висновок технічної місії та подальших керівних органів МВФ буде негативний, то гривня продовжить падіння і спрогнозувати рівень дна не візьметься ніхто.

Читайте також: Що треба знати про законопроект щодо зниження акциз на авто: три поширені міфи

Але прогнози та аналітика більшості експертів чомусь мовчать про важливий факт. уряд не просто зацікавлений в падінні гривні, він це запланував. При формуванні бюджету на 2018 рік курс долара був закладений 30 гривень. І якщо гривня впаде, то уряд нарешті зможе закрити дірки в бюджеті.

В уряді звикли видавати за власні успіхи збільшення надходжень в бюджет спричинених зростанням курсу долара. І називають це збільшення надходжень або результатом боротьби з контрабандою, або покращенням економічної активності.

Більше того, владі вигідна девальвація гривні, адже в такий спосіб можна задовольнити апетити наших експортерів (велика частина яких є головними фінансово-промисловими та політичними групами в Україні). Саме для них і девальвують гривню, тому що експортери мають валютну виручку, і чим дорожча іноземна валюта, тим їм краще.

Голова МВФ Крістін Лагард

Ну добре, може то й випадковість, що інтереси уряду та фінансово-промислових груп співпадають. Але що повинно нас турбувати, так це те, що інтереси наших громадян та уряду прямо протилежні. Хто зараз зможе гарантувати, що українець з середньою зарплатою в 8700 гривень в листопаді чи грудні зможе купити на цю зарплатню стільки ж товарів, як і в червні.

Адже дуже багато товарів, які ми купуємо щодня, мають імпортну складову, отже стануть дорожчі. То ж виходить, що уряд вирішує свої проблеми з бюджетом коштом власних громадян. Наша доля знову залежить від іноземних кредиторів. Якщо МВФ дасть гроші, то уникнемо кризи. Але МВФ вже вивчило нашу владу, і більше не вірить їй на слово, тому ми й відстаємо від графіка більше, ніж на рік.

Рішення про черговий транш напряму залежить від прогресу економічних реформ. А якщо замість реформ і далі буде гра в наперстки з МВФ і власним народом, то залишиться лише вірити в Бога і повторювати слова президента Туреччини, валюта якої з початку року знецінилась на 40%.

Читайте також: Що в Україні відбувається на ринку землі та якою повинна бути земельна реформа

Реджеп Ердоган заспокоїв населення такою фразою: "Якщо у них є їхні долари, то у нас є наші люди та наш Бог". Сподіваюсь наша влада знайде інші методи для спокою населення, наприклад обіцяні реформи, економічне зростання та відродження українських виробників, кропітка робота над скороченням державного боргу, щоб зменшити видатки на обслуговування державного боргу.