Епоха приватизації в Україні: амністія для сторожів "потоків"

Фонд держмайна, порушивши процедури розгляду законопроектів, тишком-нишком передав до Верховної Ради проект закону про спрощення приватизації. У парламенті його офіційно не зареєстрували.

Часу обмаль, Національне антикорупційне бюро наступає на п’яти керівництву держкомпаній. У НАБУ розслідується понад 400 проваджень, левова частка стосується корупції на державних підприємствах.

Поховати у Фонді

У ФМДУ роками не можуть виставити на продаж підприємства

Аудит Мінагрополітики на підприємстві "Укрліктрави", що володіє 11 тисячами га землі, встановив, що підприємство збувало власну продукцію за заниженою ціною і закуповувало потрібні товари – за завищеною. У МВС навіть відкрили кримінальну справу за цим фактом у серпні 2015 року, але вона зникла у нетрях міністерства.

Читайте також: Епоха приватизації в Україні: не красти неможливо залишити

Слід зауважити, що трохи раніше уряд передав "Укрліктрави" до Фонду держмайна. З того часу минуло вже два роки, однак справу не розслідують, а дату продажу не оголошують. 11 тисяч гектарів немов провалилися крізь землю, глибоко сховавшись у закапелках Фонду.

Таких великих об’єктів, що застрягли у ФМДУ, понад двісті: держпідприємства "Україна", "Київпассервіс", "Лимарське", "Чутово", "Полтавасадвинмаркет", "Конярство України", "Сервіс" – це лише невеличка частина, яка ілюструє неспроможність ФМДУ лупати цю скалу.

Чому так відбувається, намагається пояснити перший заступник міністра економрозвитку та торгівлі Максим Нефьодов.

У ФДМУ спостерігається суттєвий конфлікт інтересів. З одного боку Фонд керує підприємствами, а з іншого – має їх продавати,
– говорить урядовець.

В уряді вважають, що система приватизації в країні взагалі паралізована. Попередній механізм приватизації є "ідеальним для ідеальної країни", а в наших умовах він не працює. Отже, слід щось змінювати, у тому числі і законодавство. На його думку, процес треба суттєво спростити та прибрати "вузькі місця", які дозволяють затягувати продаж.

Уряд та Фонд держмайна розробили законопроект, який запропонував підготовку та оцінку держкомпаній, якщо їхня вартість не досягає 250 мільйонів гривень.

Що буде у новому законі?

З приводу зміни законодавства у сфері приватизації тривають дискусії

Нефьодов пояснює, що процес оцінки і підготовки об’єктів до приватизації – дуже суб’єктивний та вимагає багато часу. Відтак, необхідно ухвалити нове сучасне законодавство у сфері приватизації, яке дозволить максимально спростити процес роздержавлення.

Оцінити можна, наприклад, рітейл-компанії, операторів зв'язку, однак Фонду держмайна доводиться братися за щось на кшталт непрацюючих електростанцій, які ще потребують ремонту дамби.

На додачу будь-які оцінювачі ризикують стати предметом тиску силовиків та активістів. Історія з "Мазератті" (майно неплатоспроможних банків – "24") гарно це демонструє.

Публіка обурювалась, що елітне авто з спаленим зчепленням продали за 380 тисяч гривень – сума замала, але ніхто не вірить, що на авто не було попиту 2 роки.

Якщо вам потрібен процес, то оцінку можна залишати та ставити об’єктам високу ціну і чекати, що колись їх приватизують. Формально претензій немає, і результату теж,
– наголосив Нефьодов.

Апелюючи до уряду, експерт Дмитро Качур висловлює протилежну думку. Урядовці просто не знають, чого хоче бізнес. Оцінка об’єкта – це перше, що цікавитиме інвестора. Людина, коли купляє бізнес, замовляє оцінку – це основа.

Підготовка і оцінка є двома сторонами однієї медалі – це дорожня карта. Без неї бізнес ніколи не зацікавиться жодним об’єктом,
– вважає експерт.

Качур запевняє, що "вузьких місць" у нинішньому законодавстві немає, і воно робоче. Приватизації заважає свавілля чиновників, які поспіхом виводять ресурси з держпідприємств, аби встигнути до розгляду документа у Раді.

Цим Качур пояснює дії Кабміну, який навмисно передав до Верховної Ради законопроект в обхід громадських обговорень.

Найбільшою корупційною шпариною експерт називає пропозицію розподілити підприємства на дешевші та дорожчі 250 мільйонів гривень.

Більшість великих підприємств, які сьогодні інфіковані корупцією потрапляють у категорію малих держкомпаній.

Якщо ці підприємства продадуть без оцінки та підготовки, то усі документи і докази крадіжок залишаться надбанням історії, а не антикорупційних органів.

Не подобається такий розподіл підприємств і колишньому керівнику Фонду Держмайна Олександру Бондарю, при якому був вдруге проданий "Криворіжсталь" індуським інвесторам. Він вважає, що градація підприємств вже створена, а запропонований варіант скидається на "винахід велосипеда".

Читайте також: Українські прем'єри ніколи не розумілися на приватизації, – екс-голова Фонду держмайна

Після громадських обговорень у Фонді задокументували, що оцінка та підготовка повертаються у новий закон. Наразі в уряді називають формування нового законодавства у сфері приватизації болісним процесом, а текст законопроекту проходить переузгодження з новим керівництвом Фонду.

"В нас є певні розбіжності в розумінні, як повинна працювати приватизація”, – підсумував законодавчі перепетії Максим Нефьодов. Інтригою залишається, яка ж версія закону потрапить до зали Верховної Ради.