Блокування переказів та штрафи: чому українці скаржаться на фінмоніторинг

Дзвінок з банку та проблеми

Нові правила фінмоніторингу діють в Україні з 28 квітня 2020 року. Його мета – наблизити законодавство України до світових та європейських стандартів у виявленні незаконних коштів на рахунках українців.

До теми Як купувати долари: нові правила та заборонені купюри

Однак попри хорошу мету закон спричиняє незручності й для законослухняних громадян. Українці скаржаться на банки, які блокують їх транзакції. Переважно це стається через збої в автоматичній системі перевірки банками клієнтів. Подекуди трапляються навіть курйозні випадки.

Також під час спроби здійснити транзакцію вам можуть зателефонувати з банку й попросити у телефонному режимі підтвердити операцію. Така ситуація трапилась з журналісткою 24 каналу Аліною Туришин, коли їй потрібно було переказати на картку свого знайомого 3 тисячі гривень. Їй зателефонували з Приватбанку, запитавши, чи дійсно вона хоче здійснити цю операцію. Однак після підтвердження транзакції операція була завершена. 

А от коли Аліна захотіла переказати понад 20 тисяч гривень, їй знову ж таки зателефонували з Приватбанку, однак у цей раз здійснити операцію однією транзакцією не вдалось. Тому довелось розділити суму на менші. 

У випадку, якщо ваші накопичення ви ховали під матрацом, буде досить важко пояснити походження грошей під час здійснення суттєвої покупки. Також походження таких грошей доведеться пояснювати, якщо захочете відкрити особовий рахунок і зберігати гроші там. 

Зауважте, що якщо транзакція клієнта викликає підозру у банку, то він може її заблокувати без попередження / Фото pmg.ua

Правила фінансового моніторингу

Нацбанк розіслав банкам роз'яснювальні інструкції, як здійснювати перевірки з виявлення незаконних коштів на рахунках населення. 

Які фінансові операції під пильним наглядом:

• операції із готівкою,
• операції, котрі є нетиповими для їх клієнтів,
• операції на суми від 400 тисяч гривень. Раніше граничною сумою, стосовно якої повинен здійснюватися фінансовий моніторинг, було 150 тисяч гривень,
• перекази, які здійснюють за участю фізичних осіб, котрі грають провідну роль у житті країни, наприклад, чиновники, нардепи,
• операції підприємців, що відкрили ФОП менше, ніж три місяці тому, а також юридичних осіб.

Вимоги щодо ідентифікації походження коштів не діють: під час переказу коштів за купівлю товарів в інтернет-магазині, сплати податків, комунальних послуг, штрафів, страхових внесків.

Зверніть увагу, що юристи, бухгалтерські компанії, аудитори, нотаріуси повинні здійснювати первинний фінансовий моніторинг своїх клієнтів й повідомляти про підозрілі операції своїх клієнтів у відповідні органи контролю. Якщо цього не робити, передбачені штрафи.

Як здійснюється фінансовий моніторинг

Попри рекомендації Нацбанку, банки можуть проводити перевірки своїх клієнтів у жорсткішому форматі. Якщо банку здасться, що його клієнт вчиняє правопорушення, переказуючи кошти, походження яких здається підозрілим, то банк може заблокувати й зупинити операцію. Однак лише на два робочих дні, що є цілком правомірно зі слів виконавчої директорки Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олени Коробкової.

Далі клієнт протягом двох днів повинен буде пояснити походження коштів та надати відповідні документи.

Тобто пояснити:

• чи легальним шляхом зароблена ця сума;
• чи сплачені з неї податки;
• в межах оплати якої послуги здійснюється переказ коштів.

Також підозри у банку можуть виникнути, якщо клієнт під час оформлення картки вказав фінансове становище, котре значно нижче, ніж сума переказу. 

Під час оформлення картки клієнт зобов'язаний вказати своє фінансове положення / Фото Pixabay

Яке покарання може чекати на недобросовісних клієнтів

Грошове покарання у розмірі штрафу передбачене не лише для громадян, чиї дії банк розцінив як неправомірні, але й для суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ).

Так, для різних СПФМ встановлюються різні граничні розміри штрафу:

• 10% від обороту, однак не більш як 135,15 мільйона гривень, для СПФМ, які є фінансовими установами,
• двократний обсяг вигоди, або якщо не можливо визначити, – 27,03 мільйона гривень, для інших СПФМ.

Для українців, котрі ведуть підприємницьку діяльність й отримують прибуток, однак не платять при цьому податків, розроблена система штрафних санкцій – до 85 тисяч гривень, а отримані кошти конфіскують, згідно зі статтею 164 ККУ.

Податкова амністія

Щоб не боятися фінансового моніторингу, українцям пропонують пройти одноразове декларування активів: з 1 липня 2021 року по 1 липня 2022 року. Воно також розраховано на українців які хочуть легалізувати свої готівкові накопичення, походження яких не в змозі пояснити. Тобто вищезгадані "гроші з-під матраца". 

У цей період усі охочі українці зможуть проінформувати податкову про свої активи, майно та накопичені гроші. Передбачається, що про походження цих доходів питати не будуть, оскільки у цьому власне й полягає суть амністії.

Детальніше Податкова амністія 2021 року: чи доведеться всім сплатити 5% своїх заощаджень

Однак, якщо за майно та гроші, яке населення задекларує, не були сплачені податки, то їх все ж доведеться сплатити, щоб надалі вільно користуватись активами та грошима. Відсоток податку коливатиметься від 2,5 до 9, залежно від виду активу.