Гривня падає, бо випав перший сніг: чи є зв’язок?

Станом на середу, 16 листопада, долар і євро значно подорожчали. За інформацією регулятора, ціна долара піднялася на 89 копійок і становить 26,01 грн. Також євро подорожчало на 79 копійок і тепер коштує 28 гривень.

Водночас НБУ відзначає, що ситуація на міжбанківському валютному ринку залишається стабільною завдяки надходженням виручки від експорту зерна та олії з середини вересня. У Нацбанку очікують, що цей фактор визначатиме стан міжбанку до кінця цього року.

Посилення чи послаблення?

Екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко погоджується із заявами представників Нацбанку, що долар росте через "вихідні у США та політичну напруженість". Про це він заявив під час прес-конференції "Чому в усьому світі курс долара падає, а в Україні зростає?"

На курс впливають будь-які дестабілізаційні процеси, хтось притримує валюту за кордоном, наголошує він, хтось швидше виводить її з України.

Другий важливий фактор, що послаблює гривню – довгострокова політика Нацбанку на збільшення золотовалютних резервів шляхом купівлі долару на міжбанківському ринку. Тобто Національний банк після коротких перерв починає знову купувати долари та створювати тиск на курс, зазначає Савчук. Утім, така політика зумовлена домовленістю з Міжнародним валютним фондом щодо збільшення золотовалютного резерву.

А от усі інші фактори грають проти девальвації гривні, зазначає експерт, адже ціни на продукцію сільського виробництва зростають, валютна виручка від експорту зерна збільшується, ціни на нафту на газ зменшуються.

Впринципі, досить хороші зовнішні умови для посилення гривні. Крім того, спостерігається незначне зростання ВВП. І скоріш за все ми закінчимо рік із зростанням – 1,2-1,4%. Звісно, це менше, ніж в США, але все ж сигнали позитивні. Цього зростання ВВП люди не відчувають, але воно є,
– пояснив Савченко.

Трамп тут ні до чого

Якби Україна останні два роки залишилась наодинці зі своїми проблемами – таку глибоку девальвацію гривні можна було б пояснити, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак. Але оскільки за період російської агресії Україна отримує масштабну фінансову та економічну підтримку, у вигляді зони вільної торгівлі, розширення програми з МВФ, на переконання Новака, цей валютний потік можна було б використати ефективніше.

Українці не понесуть гривню в банківську систему, поки гривня девальвує. Єдина мета, що у фізичних осіб чи юридичних осіб цієї девальвуючої гривні якомога швидше позбутися. Чекаю, коли голова НБУ пояснить те, що гривня падає, бо впав перший сніг. І це начебто причина, щоб впала гривня,
– наголосив голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Знецінення гривні через перемогу в США кандидата в президенти не того, кого очікували, Новак вважає не аргументом. І зазначає, реакція на світових ринках на перемогу Трампа така, що долар девальвує щодо інших твердих валют. А в Україні чомусь реакція – прямопротилежна, у нас девальвує гривня по відношенню до долара.

Курс долара на 2017 рік – не справдиться

Тому, на думку Новака, перша передумова стабілізації банківського сектору – стабілізація курсу. Біда в тому, що ми не можемо прогнозувати курс гривні, бо в нас немає курсової стратегії від НБУ та уряду.

Єдина зачіпка щодо прогнозу, уточнює експерт, курс, який заклав уряд в проекті бюджету на 2017 рік, так званий середньорічний курс – 27,2-27,4 гривні за долар. Але це дуже примарний орієнтир. Бо в бюджеті на 2016 рік попереднім урядом закладався курс – 24,1-24,4. Але чи бачили ми цього року такий офіційний курс гривні по відношенню до долара? Тому прогнозу, який уряд закладає в бюджеті на 100%, каже Новак, довіряти не можна.

Натомість, як коментує екс-заступник голови НБУ, зараз місія МВФ вивчає бюджет України на 2017 рік. Зокрема, Міжнародний валютний фонд не впевнений, що зростання заробітної мінімальної плати без проведення інших реформ дозволить утримати бюджет на рівні дефіциту 3%, як передбачається.

Рішення збільшити мінімальну зарплату, наголошує Савченко, правильне. Хоча її можна було підвищити не до анонсованих "трьох і два", а до "трьох". Неправильним, каже експерт, є очікування, поповнення бюджету за рахунок більшого соціального внеску й податку на доходи. Бо таким чином податкове навантаження збільшується в два рази, при цьому, представники бізнесу масово перейдуть в тінь.

Тобто той, хто не може виплачувати виходячи зі своїх економічних результатів мінімальну зарплату 3 200 гривень, буде або переводити на неповний робочий день або просто частину зарплати переводити в тінь,
– зазначає Савченко.

Відтак, за його словами, є сумніви збалансованості бюджету, незважаючи на прогнозоване 3% економічне зростання в наступному році. Що, на думку Савченка, є занадто оптимістичним показником. Бо жодних економічних реформ не проводиться, сподіватися на подальше падіння цін на нафту та газ в 2017 році уже також не можна, відповідно база для економічного зростання меншає.

Передбачення на наступний рік

На коливанні курсу, пояснює Савченко, відбивається також існування арбітражу, тобто розриву між курсом за один день між чорним ринком та Міжбанком. Зараз цей розрив складає більше 5%, каже екс-заступник голови НБУ.

Тому, на наступний рік, прогнозує Савченко, за ухваленого в першому читанні бюджету, економічне зростання можна очікувати максимум на 2-2,2%. І тоді, на жаль, залишаться два "найулюбленіших" джерела додаткових доходів для збалансування бюджету – девальвація та інфляція.

Тобто, запевняє експерт, фактична інфляція буде більшою, ніж закладена (якщо закладена 8%, насправді очікується 10-12%). Девальвація дорівнює 27% – буде 28-29%. Бо лише за рахунок цього можна виконати бюджет. Вкрай важливо, наголошує екс-заступник голови НБУ, взяти під контроль інфляцію. Якщо інфляція 2%, девальвація не може бути більшою цієї цифри в два-три рази. В цьому суттєва перевага контролю над інфляцією.

Причому, чим вищі темпи економічного зростання в цьому році, тим важче буде виконати їх в наступному. Адже набагато краще зростати після падіння, як в цьому році, ніж після зростання, як в наступному,
– стверджує Савченко.

А кінець року, якщо Нацбанк не буде потужно грати проти гривні, зазначає Савченко, завершиться офіційним курсом близько 26 гривні за долар, плюс-мінус одна гривня – це може бути 25,5-27 цього року. Наступного – очікується близько 28 гривень за долар. Водночас на 2017 рік Савченко прогнозує незначну девальвацію гривні. До якої межі – залежить від монетарної політики Нацбанку, який в принципі, коментує експерт, має правильну установку від МВФ: не думати про курс, думати про інфляцію та зростання цін, тому й не розглядає ніякої курсової політики.

Що стосується новорічних свят, каже Савченко, перед святами безготівковий долар зростає – бо підприємства та банки закривають баланси і є попит на долари, до того ж цей фактор сильніший, ніж, скажімо фактор святкового кошика, коли українці будуть продавати долари, щоб накрити столи. Хоча цей момент теж не варто виключати, однак, на думку Савченка, "новорічний кошик" на валютний ринок все ж суттєво не вплине.

Тому послаблення гривні, констатують експерти, аж ніяк не має відношення до виборів в США та обраного президента, перемога якого, відверто кажучи, для багатьох стала неочікуваною. А тим більше, що гривня падає у зв’язку зі зміною погодних умов. Головна українська проблема, на думку експертів, у відсутності економічної стратегії, для вироблення якої важлива синхронізація "думок", правильніше дій уряду та Національного банку. Чого в Україні поки немає.

Читайте також: Голові НБУ Валерії Гонтаревій оголосили імпічмент. Народний